1 F ive days later, the high priest Ananias came down with some elders and a certain forensic advocate Tertullus. They presented to the governor their evidence against Paul.

А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.

2 A nd when he was called, Tertullus began the complaint by saying: Since through you we obtain and enjoy much peace, and since by your foresight and provision wonderful reforms (amendments and improvements) are introduced and effected on behalf of this nation,

Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,

3 I n every way and in every place, most excellent Felix, we accept and acknowledge this with deep appreciation and with all gratitude.

це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!

4 B ut not to hinder or detain you too long, I beg you in your clemency and courtesy and kindness to grant us a brief and concise hearing.

Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.

5 F or we have found this man a perfect pest (a real plague), an agitator and source of disturbance to all the Jews throughout the world, and a ringleader of the '> division-producing] sect of the Nazarenes.

Ми переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.

6 H e also tried to desecrate and defile the temple, but we laid hands on him and would have sentenced him by our Law,

Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.

7 B ut the commandant Lysias came and took him from us with violence and force,

Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,

8 A nd ordered his accusers to present themselves to you. By examining and cross-questioning him yourself, you will be able to ascertain the truth from him about all these things with which we charge him.

а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.

9 T he Jews also agreed and joined in the accusation, declaring that all these things were exactly so.

Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.

10 A nd when the governor had beckoned to Paul to speak, he answered: Because I know that for many years you have been a judge over this nation, I find it easier to make my defense and do it cheerfully and with good courage.

І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.

11 A s you can readily verify, it is not more than twelve days since I went up to Jerusalem to worship;

Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

12 A nd neither in the temple nor in the synagogues nor in the city did they find me disputing with anybody or bringing together a seditious crowd.

І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.

13 N either can they present argument or evidence to prove to you what they now bring against me.

І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.

14 B ut this I confess to you, however, that in accordance with the Way, which they call a sect, I worship (serve) the God of our fathers, still persuaded of the truth of and believing in and placing full confidence in everything laid down in the Law or written in the prophets;

Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.

15 H aving hope in God which these themselves hold and look for, that there is to be a resurrection both of the righteous and the unrighteous (the just and the unjust).

І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.

16 T herefore I always exercise and discipline myself to have a clear (unshaken, blameless) conscience, void of offense toward God and toward men.

І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

17 N ow after several years I came up to bring to my people contributions of charity and offerings.

А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.

18 W hile I was engaged in presenting these, they found me in the temple, without any crowd or uproar. But some Jews from Asia,

Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.

19 W ho ought to be here before you and to present their charges, if they have anything against me.

Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

20 O r else let these men themselves tell of what crime or wrongdoing they found me guilty when I appeared before the council (Sanhedrin),

Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

21 U nless it be this one sentence which I cried out as I stood among them, In regard to the resurrection of the dead I am indicted and on trial before you this day!

крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!

22 B ut Felix, having a rather accurate understanding of the Way, put them off and adjourned the trial, saying, When Lysias the commandant comes down, I will determine your case more fully.

Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.

23 T hen he ordered the centurion to keep in custody, but to treat him with indulgence and not to hinder his friends from ministering to his needs and serving him.

І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.

24 S ome days later Felix came with his wife Drusilla, who was a Jewess; and he sent for Paul and listened to him about faith in Christ Jesus.

А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

25 B ut as he continued to argue about uprightness, purity of life (the control of the passions), and the judgment to come, Felix became alarmed and terrified and said, Go away for the present; when I have a convenient opportunity, I will send for you.

І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!

26 A t the same time he hoped to get money from Paul, for which reason he continued to send for him and was in his company and conversed with him often.

Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.

27 B ut when two years had gone by, Felix was succeeded in office by Porcius Festus; and wishing to gain favor with the Jews, Felix left Paul still a prisoner in chains.

Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.