1 I am speaking the truth in Christ. I am not lying; my conscience by the Holy Spirit bearing witness with me

Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,

2 T hat I have bitter grief and incessant anguish in my heart.

що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!

3 F or I could wish that I myself were accursed and cut off and banished from Christ for the sake of my brethren and instead of them, my natural kinsmen and my fellow countrymen.

Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

4 F or they are Israelites, and to them belong God’s adoption and the glorious Presence (Shekinah). With them were the special covenants made, to them was the Law given. To them worship was revealed and promises announced.

вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,

5 T o them belong the patriarchs, and as far as His natural descent was concerned, from them is the Christ, Who is exalted and supreme over all, God, blessed forever! Amen (so let it be).

що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.

6 H owever, it is not as though God’s Word had failed. For it is not everybody who is a descendant of Jacob (Israel) who belongs to Israel.

Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,

7 A nd they are not all the children of Abraham because they are by blood his descendants. No, Your descendants will be called and counted through the line of Isaac.

і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.

8 T hat is to say, it is not the children of the body who are made God’s children, but it is the offspring to whom the promise applies that shall be counted descendants.

Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.

9 F or this is what the promise said, About this time will I return and Sarah shall have a son.

А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.

10 A nd not only that, but this too: Rebecca conceived by our forefather Isaac,

І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,

11 A nd the children were yet unborn and had so far done nothing either good or evil. Even so, in order further to carry out God’s purpose of selection (election, choice), which depends not on works or what men can do, but on Him Who calls,

бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні

12 I t was said to her that the elder should serve the younger.

не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,

13 A s it is written, Jacob have I loved, but Esau have I hated (held in relative disregard in comparison with My feeling for Jacob).

як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.

14 W hat shall we conclude then? Is there injustice upon God’s part? Certainly not!

Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!

15 F or He says to Moses, I will have mercy on whom I will have mercy and I will have compassion (pity) on whom I will have compassion.

Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.

16 S o then is not a question of human will and human effort, but of God’s mercy.

Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

17 F or the Scripture says to Pharaoh, I have raised you up for this very purpose of displaying My power in you, so that My name may be proclaimed the whole world over.

Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.

18 S o then He has mercy on whomever He wills (chooses) and He hardens (makes stubborn and unyielding the heart of) whomever He wills.

Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.

19 Y ou will say to me, Why then does He still find fault and blame us ? For who can resist and withstand His will?

А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?

20 B ut who are you, a mere man, to criticize and contradict and answer back to God? Will what is formed say to him that formed it, Why have you made me thus?

Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?

21 H as the potter no right over the clay, to make out of the same mass (lump) one vessel for beauty and distinction and honorable use, and another for menial or ignoble and dishonorable use?

Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?

22 W hat if God, although fully intending to show His wrath and to make known His power and authority, has tolerated with much patience the vessels (objects) of anger which are ripe for destruction?

Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,

23 A nd He thus purposes to make known and show the wealth of His glory in the vessels (objects) of His mercy which He has prepared beforehand for glory,

і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,

24 E ven including ourselves whom He has called, not only from among the Jews but also from among the Gentiles (heathen)?

на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

25 J ust as He says in Hosea, Those who were not My people I will call My people, and her who was not beloved My beloved.

Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,

26 A nd it shall be that in the very place where it was said to them, You are not My people, they shall be called sons of the living God.

і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!

27 A nd Isaiah calls out (solemnly cries aloud) over Israel: Though the number of the sons of Israel be like the sand of the sea, only the remnant (a small part of them) will be saved '> from perdition, condemnation, judgment]!

А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,

28 F or the Lord will execute His sentence upon the earth, rigorously cutting it short in His justice.

бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!

29 I t is as Isaiah predicted, If the Lord of hosts had not left us a seed, we would have fared like Sodom and have been made like Gomorrah.

І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!

30 W hat shall we say then? That Gentiles who did not follow after righteousness have attained it by faith,

Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,

31 W hereas Israel, though ever in pursuit of a law of righteousness (right standing with God), actually did not succeed in fulfilling the Law.

а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.

32 F or what reason? Because not through faith, relying on the merit of their works. They have stumbled over the Stumbling Stone.

Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,

33 A s it is written, Behold I am laying in Zion a Stone that will make men stumble, a Rock that will make them fall; but he who believes in Him shall not be put to shame nor be disappointed in his expectations.

як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!