1 A nd David said, Is there still anyone left of the house of Saul to whom I may show kindness for Jonathan’s sake?

І сказав Давид: Чи є ще хто, хто позостався з Саулового дому? Я зроблю йому ласку ради Йонатана.

2 A nd of the house of Saul there was a servant whose name was Ziba. When they had called him to David, he said to him, Are you Ziba? He said, I, your servant, am he.

А при Сауловім домі був раб, а ім'я йому Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: Чи ти Ціва? А той відказав: Раб твій!

3 T he king said, Is there not still someone of the house of Saul to whom I may show the mercy and kindness of God? Ziba replied, Jonathan has yet a son who is lame in his feet.

І сказав цар: Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку? І сказав Ціва до царя: Є ще син Йонатанів, кривий на ноги.

4 A nd the king said, Where is he? Ziba replied, He is in the house of Machir son of Ammiel in Lo-debar.

І сказав йому цар: Де він? А Ціва відказав цареві: Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.

5 T hen King David sent and brought him from the house of Machir son of Ammiel at Lo-debar.

І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару.

6 A nd Mephibosheth son of Jonathan, the son of Saul, came to David and fell on his face and did obeisance. David said, Mephibosheth! And he answered, Behold your servant!

І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: Мефівошете! А той відказав: Ось твій раб!

7 D avid said to him, Fear not, for I will surely show you kindness for Jonathan your father’s sake, and will restore to you all the land of Saul your father, and you shall eat at my table always.

І сказав йому Давид: Не бійся, бо справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана, і зверну тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі.

8 A nd bowed himself and said, What is your servant, that you should look upon such a dead dog as I am?

А той уклонився й сказав: Що твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?

9 T hen the king called to Ziba, Saul’s servant, and said to him, I have given your master’s son all that belonged to Saul and to all his house.

А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги, і до нього сказав: Усе, що було Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана.

10 A nd you shall till the land for him, you, your sons, and your servants, and you shall bring in the produce, that your master’s heir may have food to eat; but Mephibosheth, your master’s son, shall eat always at my table. Now Ziba had fifteen sons and twenty servants.

І будеш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш приносити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефівошет, син пана твого, буде завжди їсти хліб при моєму столі. А Ціва мав п'ятнадцять синів та двадцять рабів.

11 T hen Ziba said to the king, Your servant will do according to all my lord the king commands. So Mephibosheth ate at David’s table as one of the king’s sons.

І сказав Ціва до царя: Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб. А Мефівошет сказав цар буде їсти при моєму столі, як один із царських синів.

12 M ephibosheth had a young son whose name was Micha. And all who dwelt in Ziba’s house were servants to Mephibosheth.

А Мефівошет мав малого сина, а ім'я йому Міха. І всі, хто мешкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета.

13 S o Mephibosheth dwelt in Jerusalem, for he ate continually at the king’s table, he was lame in both feet.

А Мефівошет сидів в Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кривий на обидві свої ноги.