1 A nd the word of Samuel came to all Israel. Now Israel went out to battle against the Philistines and encamped beside Ebenezer; the Philistines encamped at Aphek.

І було Самуїлове слово для всього Ізраїля. І вийшов Ізраїль на війну проти филистимлян, та й таборував при Евен-Гаезері, а филистимляни таборували в Афеку.

2 T he Philistines drew up against Israel, and when the battle spread, Israel was smitten by the Philistines, who slew about 4, 000 men on the battlefield.

І вишикувались филистимляни навпроти Ізраїля, а коли бій став тяжкий, то Ізраїль був побитий перед филистимлянами. І вони побили в боєвому шикові на полі близько чотирьох тисяч чоловіка.

3 W hen the troops had come into the camp, the elders of Israel said, Why has the Lord smitten us today before the Philistines? Let us bring the ark of the covenant of the Lord here from Shiloh, that He may come among us and save us from the power of our enemies.

І прийшов народ до табору, а Ізраїлеві старші сказали: Чому вдарив нас Господь сьогодні перед филистимлянами? Візьмімо собі з Шіло ковчега Господнього заповіту, і нехай ввійде поміж нас, і нехай спасе нас із рук наших ворогів.

4 S o the people sent to Shiloh and brought from there the ark of the covenant of the Lord of hosts, Who dwells above the cherubim. And the two sons of Eli, Hophni and Phinehas, were with the ark of the covenant of God.

І послав народ до Шіло, і понесли звідти ковчега заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. А там були двоє Ілієвих синів, Хофні та Пінхас, із ковчегом Божого заповіту.

5 A nd when the ark of the covenant of the Lord came into the camp, all Israel shouted with a great shout, so that the earth resounded.

І сталося, як ковчег заповіту Господнього прибув до табору, то ввесь Ізраїль скрикнув великим окриком, аж застогнала земля!

6 A nd when the Philistines heard the noise of the shout, they said, What does this great shout in the camp of the Hebrews mean? When they understood that the ark of the Lord had come into the camp,

А филистимляни почули голос окрику, та й сказали: Що це за голос цього великого окрику в єврейському таборі? І довідалися вони, що Господній ковчег прибув до табору.

7 T he Philistines were afraid, for they said, God has come into the camp. And they said, Woe to us! For such a thing has not happened before.

І полякалися филистимляни, і говорили: Бог прибув до табору! І сказали вони: Біда нам, бо такого, як це, не було ще ніколи!

8 W oe to us! Who shall deliver us out of the hand of these mighty gods? These are the gods that smote the Egyptians with every kind of plague in the wilderness.

Біда нам! Хто нас урятує від руки цих потужних богів? Оце вони, ті боги, що вдарили були Єгипет усякою поразою у пустині!

9 B e strong, and acquit yourselves like men, O you Philistines, that you may not become servants to the Hebrews, as they have been to you; behave yourselves like men, and fight!

Зміцніться та будьте мужні, филистимляни, щоб ви не служили євреям, як вони служили вам. І будьте мужні, і воюйте!

10 A nd the Philistines fought; Israel was smitten and they fled every man to his own home. There was a very great slaughter; for 30, 000 foot soldiers of Israel fell.

І воювали филистимляни. І був побитий Ізраїль, і кожен утікав до свого намету. І та поразка була дуже велика. І впало з Ізраїля тридцять тисяч піхоти.

11 A nd the ark of God was taken, and the two sons of Eli, Hophni and Phinehas, were slain.

А Божий ковчег був узятий, і два Ілієві сини, Хофні та Пінхас, полягли...

12 N ow a man of Benjamin ran from the battle line and came to Shiloh that day, with his clothes torn and earth on his head.

І побіг один веніяминівець із бою, і прибув того дня до Шіло; а одежа його була подерта, і порох на голові його.

13 W hen he arrived, Eli was sitting by the road watching, for his heart trembled for the ark of God. When the man told the news in the city, all the city cried out.

І прибув він, аж ось Ілій сидить на стільці при дорозі й виглядає, бо серце йому тремтіло за Божого ковчега. А той чоловік прийшов, і розповів у місті, і закричало все місто!

14 W hen Eli heard the noise of the crying, he said, What is this uproar? And the man came hastily and told Eli.

А Ілій почув голос того крику та й сказав: Що це за голос того натовпу? А той чоловік поспішив і прийшов, та й розповів Ілієві.

15 N ow Eli was 98 years old; his eyes were dim so that he could not see.

А Ілій був віку дев'ятидесяти й восьми літ, а очі його померкли, і він не міг бачити.

16 T he man said to Eli, I have come from the battle; I fled from the battle today. Eli said, How did it go, my son?

І сказав той чоловік до Ілія: Я той, що прибіг із бою, і я втік сьогодні з бойових лав. І сказав Ілій: Що то сталося, мій сину?

17 T he messenger replied, Israel fled before the Philistines, and there has been a great slaughter among the people. Also your two sons, Hophni and Phinehas, are dead, and the ark of God is captured.

І відповів вісник і сказав: Ізраїль побіг перед филистимлянами, і сталась велика поразка в народі. І обидва сини твої, Хофні та Пінхас, полягли. А ковчег Божий узятий!

18 A nd when he mentioned the ark of God, Eli fell off the seat backward by the side of the gate. His neck was broken and he died, for he was an old man and heavy. He had judged Israel forty years.

І сталося, як згадав він про Божого ковчега, то впав Ілій зо стільця навзнак при брамі, зламався карк йому, і він помер, бо той муж був старий та тяжкий. А він судив Ізраїля сорок літ.

19 N ow his daughter-in-law, Phinehas’ wife, was with child, about to be delivered. And when she heard that the ark of God was captured and that her father-in-law and her husband were dead, she bowed herself and gave birth, for her pains came upon her.

А невістка його, Пінхасова жінка, була важка, близька до родів. І як зачула вона ту звістку, що взятий Божий ковчег і помер тесть її та чоловік її, то впала на коліна, та й породила, бо прийшли на неї породільні болі її.

20 A nd about the time of her death the women attending her said to her, Fear not, for you have borne a son. But she did not answer or notice.

А як настав час смерти її, то казали ті, що стояли при ній: Не бійся, бо ти породила сина! Та вона не відповіла, і не взяла цього до серця свого.

21 A nd she named the child Ichabod, saying, The glory is departed from Israel!—because the ark of God had been captured and because of her father-in-law and her husband.

І вона назвала ім'я тому хлопцеві: Іхавод, кажучи: Відійшла Ізраїлева слава! Бо почула про взяття Божого ковчегу, і про тестя свого та про мужа свого,

22 S he said, The glory is gone from Israel, for the ark of God has been taken.

та й сказала: Відійшла слава від Ізраїля, бо взятий Божий ковчег.