1 A fter the death of Joshua, the Israelites asked the Lord, Who shall go up first for us against the Canaanites to fight against them?

І сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?

2 A nd the Lord said, Judah shall go up; behold, I have delivered the land into his hand.

І сказав Господь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.

3 A nd Judah said to Simeon his brother, Come up with me into my allotted territory, so that we may fight against the Canaanites; and I likewise will go with you into your territory. So Simeon went with him.

І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.

4 T hen Judah went up and the Lord delivered the Canaanites and the Perizzites into their hand, and they smote 10, 000 of them in Bezek.

І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, десять тисяч чоловіка.

5 A nd they found Adoni-bezek in Bezek and fought against him, and they smote the Canaanites and the Perizzites.

І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.

6 A doni-bezek fled, but they pursued him and caught him and cut off his thumbs and his big toes.

І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували великі пальці його рук та його ніг.

7 A doni-bezek said, Seventy kings with their thumbs and big toes cut off had to gather their food under my table. As I have done, so God has repaid me. And they brought him to Jerusalem, and there he died.

І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!

8 A nd the men of Judah fought against Jerusalem and took it, and smote it with the edge of the sword and set the city on fire.

І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто пустили з огнем.

9 A fterward the men of Judah went down to fight against the Canaanites who dwelt in the hill country, in the South (the Negeb), and in the lowland.

А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.

10 A nd Judah went against the Canaanites who dwelt in Hebron. The name of Hebron before was Kiriath-arba. And they defeated Sheshai and Ahiman and Talmai.

І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, а ім'я Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

11 F rom there went against the inhabitants of Debir. The name of Debir before was Kiriath-sepher.

А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

12 A nd Caleb said, Whoever attacks Kiriath-sepher and takes it, to him will I give Achsah, my daughter, as wife.

І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.

13 A nd Othniel son of Kenaz, Caleb’s younger brother, took it; and he gave him Achsah, his daughter, as wife.

І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.

14 A nd when she came to, she got his consent to ask her father for a field. And she alighted off her donkey, and Caleb said to her, What do you want?

І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?

15 A nd she said to him, Give me a present; since you have set me in the land of the South (the Negeb), give me also springs of water. And Caleb gave her the upper and lower springs.

І вона сказала йому: Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Ґуллот-горішній та Ґуллот-долішній.

16 A nd the descendants of the Kenite, Moses’ father-in-law, went up with the Judahites from the City of Palms (Jericho) into the Wilderness of Judah, which lies in the South (the Negeb) near Arad; and they went and dwelt with the people.

А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

17 A nd Judah went with Simeon his brother, and they slew the Canaanites who inhabited Zephath and utterly destroyed it. So the city was called Hormah.

І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я того міста: Хорма.

18 A lso Judah took Gaza, Askelon, and Ekron—each with its territory.

І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.

19 T he Lord was with Judah, and drove out the inhabitants of the hill country, but he could not drive out those inhabiting the valley basin because they had chariots of iron.

І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти мешканців долини, бо вони мали залізні колесниці.

20 H ebron was given to Caleb as Moses said, and he expelled from there the three sons of Anak.

І дали Калевові Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.

21 B ut the Benjamites did not drive out the Jebusites who inhabited Jerusalem; the Jebusites dwell with the Benjamites in Jerusalem to this day.

А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.

22 T he house of Joseph also went up against Bethel, and the Lord was with them.

І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.

23 A nd the house of Joseph was sent to spy out Bethel. The name of the city formerly had been Luz.

І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім'я того міста колись було Луз.

24 A nd the spies saw a man coming out of the city and they said to him, Show us, we pray you, the way into the city and we will show you mercy.

І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі милість!

25 W hen he showed them the entrance to the city, they smote the city with the sword, but they let the man and all his family go.

І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.

26 A nd the man went into the land of the Hittites and built a city and called it Luz, which is its name to this day.

І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім'я йому: Луз, воно ім'я його аж до цього дня.

27 N either did Manasseh drive out the inhabitants of Beth-shean and its villages, or of Taanach or Dor or Ibleam or Megiddo and their villages, but the Canaanites remained in that land.

А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, і ханаанеянин волів сидіти в тому краї.

28 W hen Israel became strong, they put the Canaanites to forced labor but did not utterly drive them out.

І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати не вигнав його.

29 N either did Ephraim drive out the Canaanites who dwelt in Gezer, but the Canaanites dwelt in Gezer among them.

І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.

30 N either did Zebulun drive out the inhabitants of Kitron or of Nahalol, but the Canaanites dwelt among them and were put to forced labor.

Завулон не повиганяв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і осівся ханаанеянин серед нього, і став за данину.

31 N either did Asher drive out the inhabitants of Acco or of Sidon or of Ahlab or of Achzib or of Helbah or of Aphik or of Rehob;

Асир не повиганяв мешканців Акко, і мешканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

32 B ut the Asherites dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land, for they did not drive them out.

І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того Краю, бо він не вигнав його.

33 N either did Naphtali drive out the inhabitants of Beth-shemesh or of Beth-anath, but dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land; but the inhabitants of Beth-shemesh and of Beth-anath became subject to forced labor for them.

Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того Краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

34 T he Amorites forced the Danites back into the hill country, for they would not allow them to come down into the plain;

І тиснув амореянин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.

35 T he Amorites remained fixed in Mount Heres, in Aijalon, and in Shaalbim; yet the hand of the house of Joseph prevailed, so that they became subject to forced labor.

І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, він став за данину.

36 A nd the border of the Amorites was from the ascent of Akrabbim, from the rock Sela and onward.

А границя аморейська від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.