1 A fter the death of Joshua, the children of Israel asked of Yahweh, saying, “Who should go up for us first against the Canaanites, to fight against them?”

І сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?

2 Y ahweh said, “Judah shall go up. Behold, I have delivered the land into his hand.”

І сказав Господь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.

3 J udah said to Simeon his brother, “Come up with me into my lot, that we may fight against the Canaanites; and I likewise will go with you into your lot.” So Simeon went with him.

І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.

4 J udah went up, and Yahweh delivered the Canaanites and the Perizzites into their hand. They struck ten thousand men in Bezek.

І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, десять тисяч чоловіка.

5 T hey found Adoni-Bezek in Bezek, and they fought against him. They struck the Canaanites and the Perizzites.

І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.

6 B ut Adoni-Bezek fled. They pursued him, caught him, and cut off his thumbs and his big toes.

І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували великі пальці його рук та його ніг.

7 A doni-Bezek said, “Seventy kings, having their thumbs and their big toes cut off, scavenged under my table. As I have done, so God has done to me.” They brought him to Jerusalem, and he died there.

І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!

8 T he children of Judah fought against Jerusalem, took it, struck it with the edge of the sword, and set the city on fire.

І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто пустили з огнем.

9 A fter that, the children of Judah went down to fight against the Canaanites who lived in the hill country, and in the South, and in the lowland.

А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.

10 J udah went against the Canaanites who lived in Hebron. (The name of Hebron before that was Kiriath Arba.) They struck Sheshai, Ahiman, and Talmai.

І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, а ім'я Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

11 F rom there he went against the inhabitants of Debir. (The name of Debir before that was Kiriath Sepher.)

А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

12 C aleb said, “I will give Achsah my daughter as wife to the man who strikes Kiriath Sepher, and takes it.”

І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.

13 O thniel the son of Kenaz, Caleb’s younger brother, took it, so he gave him Achsah his daughter as his wife.

І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.

14 W hen she came, she got him to ask her father for a field. She dismounted from off of her donkey; and Caleb said to her, “What would you like?”

І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?

15 S he said to him, “Give me a blessing; because you have set me in the land of the South, give me also springs of water.” Then Caleb gave her the upper springs and the lower springs.

І вона сказала йому: Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Ґуллот-горішній та Ґуллот-долішній.

16 T he children of the Kenite, Moses’ brother-in-law, went up out of the city of palm trees with the children of Judah into the wilderness of Judah, which is in the south of Arad; and they went and lived with the people.

А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

17 J udah went with Simeon his brother, and they struck the Canaanites who inhabited Zephath, and utterly destroyed it. The name of the city was called Hormah.

І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я того міста: Хорма.

18 A lso Judah took Gaza with its border, and Ashkelon with its border, and Ekron with its border.

І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.

19 Y ahweh was with Judah; and drove out the inhabitants of the hill country; for he could not drive out the inhabitants of the valley, because they had chariots of iron.

І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти мешканців долини, бо вони мали залізні колесниці.

20 T hey gave Hebron to Caleb, as Moses had said, and he drove the three sons of Anak out of there.

І дали Калевові Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.

21 T he children of Benjamin did not drive out the Jebusites who inhabited Jerusalem, but the Jebusites dwell with the children of Benjamin in Jerusalem to this day.

А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.

22 T he house of Joseph also went up against Bethel, and Yahweh was with them.

І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.

23 T he house of Joseph sent to spy out Bethel. (The name of the city before that was Luz.)

І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім'я того міста колись було Луз.

24 T he watchers saw a man come out of the city, and they said to him, “Please show us the entrance into the city, and we will deal kindly with you.”

І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі милість!

25 H e showed them the entrance into the city, and they struck the city with the edge of the sword; but they let the man and all his family go.

І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.

26 T he man went into the land of the Hittites, built a city, and called its name Luz, which is its name to this day.

І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім'я йому: Луз, воно ім'я його аж до цього дня.

27 M anasseh did not drive out the inhabitants of Beth Shean and its towns, nor Taanach and its towns, nor the inhabitants of Dor and its towns, nor the inhabitants of Ibleam and its towns, nor the inhabitants of Megiddo and its towns; but the Canaanites would dwell in that land.

А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, і ханаанеянин волів сидіти в тому краї.

28 W hen Israel had grown strong, they put the Canaanites to forced labor, and did not utterly drive them out.

І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати не вигнав його.

29 E phraim didn’t drive out the Canaanites who lived in Gezer, but the Canaanites lived in Gezer among them.

І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.

30 Z ebulun didn’t drive out the inhabitants of Kitron, nor the inhabitants of Nahalol; but the Canaanites lived among them, and became subject to forced labor.

Завулон не повиганяв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і осівся ханаанеянин серед нього, і став за данину.

31 A sher didn’t drive out the inhabitants of Acco, nor the inhabitants of Sidon, nor of Ahlab, nor of Achzib, nor of Helbah, nor of Aphik, nor of Rehob;

Асир не повиганяв мешканців Акко, і мешканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

32 b ut the Asherites lived among the Canaanites, the inhabitants of the land; for they did not drive them out.

І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того Краю, бо він не вигнав його.

33 N aphtali didn’t drive out the inhabitants of Beth Shemesh, nor the inhabitants of Beth Anath; but he lived among the Canaanites, the inhabitants of the land. Nevertheless the inhabitants of Beth Shemesh and of Beth Anath became subject to forced labor.

Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того Краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

34 T he Amorites forced the children of Dan into the hill country, for they would not allow them to come down to the valley;

І тиснув амореянин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.

35 b ut the Amorites would dwell in Mount Heres, in Aijalon, and in Shaalbim. Yet the hand of the house of Joseph prevailed, so that they became subject to forced labor.

І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, він став за данину.

36 T he border of the Amorites was from the ascent of Akrabbim, from the rock, and upward.

А границя аморейська від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.