1 T hen after a period of fourteen years I went up again to Jerusalem with Barnabas, taking Titus also with me.

Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.

2 I went up by revelation, and I laid before them the Good News which I preach among the Gentiles, but privately before those who were respected, for fear that I might be running, or had run, in vain.

А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.

3 B ut not even Titus, who was with me, being a Greek, was compelled to be circumcised.

Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.

4 T his was because of the false brothers secretly brought in, who stole in to spy out our liberty which we have in Christ Jesus, that they might bring us into bondage;

А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,

5 t o whom we gave no place in the way of subjection, not for an hour, that the truth of the Good News might continue with you.

то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.

6 B ut from those who were reputed to be important (whatever they were, it makes no difference to me; God doesn’t show partiality to man)—they, I say, who were respected imparted nothing to me,

Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,

7 b ut to the contrary, when they saw that I had been entrusted with the Good News for the uncircumcision, even as Peter with the Good News for the circumcision

але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,

8 ( for he who appointed Peter to the apostleship of the circumcision appointed me also to the Gentiles);

бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,

9 a nd when they perceived the grace that was given to me, James and Cephas and John, they who were reputed to be pillars, gave to me and Barnabas the right hand of fellowship, that we should go to the Gentiles, and they to the circumcision.

і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,

10 T hey only asked us to remember the poor—which very thing I was also zealous to do.

тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.

11 B ut when Peter came to Antioch, I resisted him to his face, because he stood condemned.

Коли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд.

12 F or before some people came from James, he ate with the Gentiles. But when they came, he drew back and separated himself, fearing those who were of the circumcision.

Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.

13 A nd the rest of the Jews joined him in his hypocrisy; so that even Barnabas was carried away with their hypocrisy.

А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.

14 B ut when I saw that they didn’t walk uprightly according to the truth of the Good News, I said to Peter before them all, “If you, being a Jew, live as the Gentiles do, and not as the Jews do, why do you compel the Gentiles to live as the Jews do?

А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?

15 “ We, being Jews by nature, and not Gentile sinners,

Ми юдеї природою, а не грішники з поган...

16 y et knowing that a man is not justified by the works of the law but through faith in Jesus Christ, even we believed in Christ Jesus, that we might be justified by faith in Christ, and not by the works of the law, because no flesh will be justified by the works of the law.

А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!

17 B ut if, while we sought to be justified in Christ, we ourselves also were found sinners, is Christ a servant of sin? Certainly not!

Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!

18 F or if I build up again those things which I destroyed, I prove myself a law-breaker.

Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем.

19 F or I, through the law, died to the law, that I might live to God.

Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.

20 I have been crucified with Christ, and it is no longer I that live, but Christ living in me. That life which I now live in the flesh, I live by faith in the Son of God, who loved me, and gave himself up for me.

І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.

21 I don’t make void the grace of God. For if righteousness is through the law, then Christ died for nothing!”

Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!