1 N ow about that time, King Herod stretched out his hands to oppress some of the assembly.

А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.

2 H e killed James, the brother of John, with the sword.

І мечем він стяв Якова, брата Іванового.

3 W hen he saw that it pleased the Jews, he proceeded to seize Peter also. This was during the days of unleavened bread.

А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків.

4 W hen he had arrested him, he put him in prison, and delivered him to four squads of four soldiers each to guard him, intending to bring him out to the people after the Passover.

І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.

5 P eter therefore was kept in the prison, but constant prayer was made by the assembly to God for him.

Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.

6 T he same night when Herod was about to bring him out, Peter was sleeping between two soldiers, bound with two chains. Guards in front of the door kept the prison.

А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях.

7 A nd behold, an angel of the Lord stood by him, and a light shone in the cell. He struck Peter on the side, and woke him up, saying, “Stand up quickly!” His chains fell off from his hands.

І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали.

8 T he angel said to him, “Get dressed and put on your sandals.” He did so. He said to him, “Put on your cloak, and follow me.”

А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.

9 A nd he went out and followed him. He didn’t know that what was being done by the angel was real, but thought he saw a vision.

І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.

10 W hen they were past the first and the second guard, they came to the iron gate that leads into the city, which opened to them by itself. They went out, and went down one street, and immediately the angel departed from him.

Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.

11 W hen Peter had come to himself, he said, “Now I truly know that the Lord has sent out his angel and delivered me out of the hand of Herod, and from everything the Jewish people were expecting.”

Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського.

12 T hinking about that, he came to the house of Mary, the mother of John who was called Mark, where many were gathered together and were praying.

А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.

13 W hen Peter knocked at the door of the gate, a maid named Rhoda came to answer.

І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,

14 W hen she recognized Peter’s voice, she didn’t open the gate for joy, but ran in, and reported that Peter was standing in front of the gate.

та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!...

15 T hey said to her, “You are crazy!” But she insisted that it was so. They said, “It is his angel.”

А вони їй сказали: Чи ти навісна? Та вона запевняла своє, що є так. Вони ж говорили: То Ангол його!

16 B ut Peter continued knocking. When they had opened, they saw him, and were amazed.

А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.

17 B ut he, beckoning to them with his hand to be silent, declared to them how the Lord had brought him out of the prison. He said, “Tell these things to James, and to the brothers.” Then he departed, and went to another place.

Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

18 N ow as soon as it was day, there was no small stir among the soldiers about what had become of Peter.

Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром.

19 W hen Herod had sought for him, and didn’t find him, he examined the guards, and commanded that they should be put to death. He went down from Judea to Caesarea, and stayed there.

А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.

20 N ow Herod was very angry with the people of Tyre and Sidon. They came with one accord to him, and, having made Blastus, the king’s personal aide, their friend, they asked for peace, because their country depended on the king’s country for food.

А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.

21 O n an appointed day, Herod dressed himself in royal clothing, sat on the throne, and gave a speech to them.

Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив.

22 T he people shouted, “The voice of a god, and not of a man!”

А натовп кричав: Голос Божий, а не людський!

23 I mmediately an angel of the Lord struck him, because he didn’t give God the glory, and he was eaten by worms and died.

І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він умер...

24 B ut the word of God grew and multiplied.

Слово ж Боже росло та помножувалось.

25 B arnabas and Saul returned to Jerusalem, when they had fulfilled their service, also taking with them John who was called Mark.

А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком.