1 A gain he began to teach by the seaside. A great multitude was gathered to him, so that he entered into a boat in the sea, and sat down. All the multitude were on the land by the sea.

І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

2 H e taught them many things in parables, and told them in his teaching,

І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

3 “ Listen! Behold, the farmer went out to sow,

Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

4 a nd as he sowed, some seed fell by the road, and the birds came and devoured it.

І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

5 O thers fell on the rocky ground, where it had little soil, and immediately it sprang up, because it had no depth of soil.

Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

6 W hen the sun had risen, it was scorched; and because it had no root, it withered away.

а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

7 O thers fell among the thorns, and the thorns grew up, and choked it, and it yielded no fruit.

А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

8 O thers fell into the good ground, and yielded fruit, growing up and increasing. Some produced thirty times, some sixty times, and some one hundred times as much.”

Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

9 H e said, “Whoever has ears to hear, let him hear.”

І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

10 W hen he was alone, those who were around him with the twelve asked him about the parables.

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

11 H e said to them, “To you is given the mystery of God’s Kingdom, but to those who are outside, all things are done in parables,

І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

12 t hat ‘seeing they may see, and not perceive; and hearing they may hear, and not understand; lest perhaps they should turn again, and their sins should be forgiven them.’”

щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

13 H e said to them, “Don’t you understand this parable? How will you understand all of the parables?

І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

14 T he farmer sows the word.

Сіяч сіє слово.

15 T he ones by the road are the ones where the word is sown; and when they have heard, immediately Satan comes, and takes away the word which has been sown in them.

А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

16 T hese in the same way are those who are sown on the rocky places, who, when they have heard the word, immediately receive it with joy.

Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

17 T hey have no root in themselves, but are short-lived. When oppression or persecution arises because of the word, immediately they stumble.

та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

18 O thers are those who are sown among the thorns. These are those who have heard the word,

А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

19 a nd the cares of this age, and the deceitfulness of riches, and the lusts of other things entering in choke the word, and it becomes unfruitful.

але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

20 T hose which were sown on the good ground are those who hear the word, and accept it, and bear fruit, some thirty times, some sixty times, and some one hundred times.”

А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

21 H e said to them, “Is the lamp brought to be put under a basket or under a bed? Isn’t it put on a stand?

І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

22 F or there is nothing hidden, except that it should be made known; neither was anything made secret, but that it should come to light.

Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

23 I f any man has ears to hear, let him hear.”

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

24 H e said to them, “Take heed what you hear. With whatever measure you measure, it will be measured to you, and more will be given to you who hear.

І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

25 F or whoever has, to him will more be given, and he who doesn’t have, even that which he has will be taken away from him.”

Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

26 H e said, “God’s Kingdom is as if a man should cast seed on the earth,

І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

27 a nd should sleep and rise night and day, and the seed should spring up and grow, he doesn’t know how.

і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

28 F or the earth bears fruit: first the blade, then the ear, then the full grain in the ear.

Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

29 B ut when the fruit is ripe, immediately he puts in the sickle, because the harvest has come.”

А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

30 H e said, “How will we liken God’s Kingdom? Or with what parable will we illustrate it?

І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

31 I t’s like a grain of mustard seed, which, when it is sown in the earth, though it is less than all the seeds that are on the earth,

Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

32 y et when it is sown, grows up, and becomes greater than all the herbs, and puts out great branches, so that the birds of the sky can lodge under its shadow.”

Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

33 W ith many such parables he spoke the word to them, as they were able to hear it.

І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

34 W ithout a parable he didn’t speak to them; but privately to his own disciples he explained everything.

І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

35 O n that day, when evening had come, he said to them, “Let’s go over to the other side.”

І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

36 L eaving the multitude, they took him with them, even as he was, in the boat. Other small boats were also with him.

І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

37 A big wind storm arose, and the waves beat into the boat, so much that the boat was already filled.

І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

38 H e himself was in the stern, asleep on the cushion, and they woke him up, and told him, “Teacher, don’t you care that we are dying?”

А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

39 H e awoke, and rebuked the wind, and said to the sea, “Peace! Be still!” The wind ceased, and there was a great calm.

Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

40 H e said to them, “Why are you so afraid? How is it that you have no faith?”

І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

41 T hey were greatly afraid, and said to one another, “Who then is this, that even the wind and the sea obey him?”

А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?