1 I f there is therefore any exhortation in Christ, if any consolation of love, if any fellowship of the Spirit, if any tender mercies and compassion,

Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

2 m ake my joy full, by being like-minded, having the same love, being of one accord, of one mind;

то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

3 d oing nothing through rivalry or through conceit, but in humility, each counting others better than himself;

Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

4 e ach of you not just looking to his own things, but each of you also to the things of others.

Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

5 H ave this in your mind, which was also in Christ Jesus,

Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

6 w ho, existing in the form of God, didn’t consider equality with God a thing to be grasped,

Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

7 b ut emptied himself, taking the form of a servant, being made in the likeness of men.

але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

8 A nd being found in human form, he humbled himself, becoming obedient to death, yes, the death of the cross.

Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

9 T herefore God also highly exalted him, and gave to him the name which is above every name;

Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

10 t hat at the name of Jesus every knee should bow, of those in heaven, those on earth, and those under the earth,

щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

11 a nd that every tongue should confess that Jesus Christ is Lord, to the glory of God the Father.

і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

12 S o then, my beloved, even as you have always obeyed, not only in my presence, but now much more in my absence, work out your own salvation with fear and trembling.

Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

13 F or it is God who works in you both to will and to work, for his good pleasure.

Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

14 D o all things without murmurings and disputes,

Робіть усе без нарікання та сумніву,

15 t hat you may become blameless and harmless, children of God without defect in the middle of a crooked and perverse generation, among whom you are seen as lights in the world,

щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

16 h olding up the word of life; that I may have something to boast in the day of Christ, that I didn’t run in vain nor labor in vain.

додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

17 Y es, and if I am poured out on the sacrifice and service of your faith, I rejoice, and rejoice with you all.

Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

18 I n the same way, you also rejoice, and rejoice with me.

Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

19 B ut I hope in the Lord Jesus to send Timothy to you soon, that I also may be cheered up when I know how you are doing.

Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

20 F or I have no one else like-minded, who will truly care about you.

Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

21 F or they all seek their own, not the things of Jesus Christ.

Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

22 B ut you know the proof of him, that, as a child serves a father, so he served with me in furtherance of the Good News.

Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

23 T herefore I hope to send him at once, as soon as I see how it will go with me.

Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

24 B ut I trust in the Lord that I myself also will come shortly.

Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

25 B ut I counted it necessary to send to you Epaphroditus, my brother, fellow worker, fellow soldier, and your apostle and servant of my need;

Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

26 s ince he longed for you all, and was very troubled, because you had heard that he was sick.

бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

27 F or indeed he was sick, nearly to death, but God had mercy on him; and not on him only, but on me also, that I might not have sorrow on sorrow.

Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

28 I have sent him therefore the more diligently, that, when you see him again, you may rejoice, and that I may be the less sorrowful.

Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

29 R eceive him therefore in the Lord with all joy, and hold such in honor,

Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

30 b ecause for the work of Christ he came near to death, risking his life to supply that which was lacking in your service toward me.

бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.