1 A t the end of two full years, Pharaoh dreamed: and behold, he stood by the river.
І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою.
2 B ehold, there came up out of the river seven cattle, sleek and fat, and they fed in the marsh grass.
І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.
3 B ehold, seven other cattle came up after them out of the river, ugly and thin, and stood by the other cattle on the brink of the river.
А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.
4 T he ugly and thin cattle ate up the seven sleek and fat cattle. So Pharaoh awoke.
І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.
5 H e slept and dreamed a second time: and behold, seven heads of grain came up on one stalk, healthy and good.
І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.
6 B ehold, seven heads of grain, thin and blasted with the east wind, sprung up after them.
А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.
7 T he thin heads of grain swallowed up the seven healthy and full ears. Pharaoh awoke, and behold, it was a dream.
І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.
8 I n the morning, his spirit was troubled, and he sent and called for all of Egypt’s magicians and wise men. Pharaoh told them his dreams, but there was no one who could interpret them to Pharaoh.
І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.
9 T hen the chief cup bearer spoke to Pharaoh, saying, “I remember my faults today.
І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.
10 P haraoh was angry with his servants, and put me in custody in the house of the captain of the guard, me and the chief baker.
Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царської сторожі, мене й начальника пекарів.
11 W e dreamed a dream in one night, I and he. We dreamed each man according to the interpretation of his dream.
І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.
12 T here was with us there a young man, a Hebrew, servant to the captain of the guard, and we told him, and he interpreted to us our dreams. To each man according to his dream he interpreted.
А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.
13 A s he interpreted to us, so it was. He restored me to my office, and he hanged him.”
І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив.
14 T hen Pharaoh sent and called Joseph, and they brought him hastily out of the dungeon. He shaved himself, changed his clothing, and came in to Pharaoh.
І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона.
15 P haraoh said to Joseph, “I have dreamed a dream, and there is no one who can interpret it. I have heard it said of you, that when you hear a dream you can interpret it.”
І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його.
16 J oseph answered Pharaoh, saying, “It isn’t in me. God will give Pharaoh an answer of peace.”
А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові.
17 P haraoh spoke to Joseph, “In my dream, behold, I stood on the brink of the river:
І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.
18 a nd behold, there came up out of the river seven cattle, fat and sleek. They fed in the marsh grass,
І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.
19 a nd behold, seven other cattle came up after them, poor and very ugly and thin, such as I never saw in all the land of Egypt for ugliness.
А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.
20 T he thin and ugly cattle ate up the first seven fat cattle,
І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.
21 a nd when they had eaten them up, it couldn’t be known that they had eaten them, but they were still ugly, as at the beginning. So I awoke.
І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
22 I saw in my dream, and behold, seven heads of grain came up on one stalk, full and good:
І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
23 a nd behold, seven heads of grain, withered, thin, and blasted with the east wind, sprung up after them.
А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.
24 T he thin heads of grain swallowed up the seven good heads of grain. I told it to the magicians, but there was no one who could explain it to me.”
І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.
25 J oseph said to Pharaoh, “The dream of Pharaoh is one. What God is about to do he has declared to Pharaoh.
І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.
26 T he seven good cattle are seven years; and the seven good heads of grain are seven years. The dream is one.
Семеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він.
27 T he seven thin and ugly cattle that came up after them are seven years, and also the seven empty heads of grain blasted with the east wind; they will be seven years of famine.
А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних.
28 T hat is the thing which I spoke to Pharaoh. What God is about to do he has shown to Pharaoh.
Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.
29 B ehold, there come seven years of great plenty throughout all the land of Egypt.
Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім.
30 T here will arise after them seven years of famine, and all the plenty will be forgotten in the land of Egypt. The famine will consume the land,
А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.
31 a nd the plenty will not be known in the land by reason of that famine which follows; for it will be very grievous.
І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.
32 T he dream was doubled to Pharaoh, because the thing is established by God, and God will shortly bring it to pass.
А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
33 “ Now therefore let Pharaoh look for a discreet and wise man, and set him over the land of Egypt.
А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.
34 L et Pharaoh do this, and let him appoint overseers over the land, and take up the fifth part of the land of Egypt’s produce in the seven plenteous years.
Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.
35 L et them gather all the food of these good years that come, and lay up grain under the hand of Pharaoh for food in the cities, and let them keep it.
І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
36 T he food will be for a store to the land against the seven years of famine, which will be in the land of Egypt; that the land not perish through the famine.”
І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.
37 T he thing was good in the eyes of Pharaoh, and in the eyes of all his servants.
І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів.
38 P haraoh said to his servants, “Can we find such a one as this, a man in whom is the Spirit of God?”
І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?
39 P haraoh said to Joseph, “Because God has shown you all of this, there is no one so discreet and wise as you.
І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.
40 Y ou shall be over my house, and according to your word will all my people be ruled. Only in the throne I will be greater than you.”
Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.
41 P haraoh said to Joseph, “Behold, I have set you over all the land of Egypt.”
І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.
42 P haraoh took off his signet ring from his hand, and put it on Joseph’s hand, and arrayed him in robes of fine linen, and put a gold chain about his neck,
І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
43 a nd he made him to ride in the second chariot which he had. They cried before him, “Bow the knee!” He set him over all the land of Egypt.
І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.
44 P haraoh said to Joseph, “I am Pharaoh, and without you shall no man lift up his hand or his foot in all the land of Egypt.”
І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.
45 P haraoh called Joseph’s name Zaphenath-Paneah; and he gave him Asenath, the daughter of Potiphera priest of On as a wife. Joseph went out over the land of Egypt.
І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.
46 J oseph was thirty years old when he stood before Pharaoh king of Egypt. Joseph went out from the presence of Pharaoh, and went throughout all the land of Egypt.
А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.
47 I n the seven plenteous years the earth produced abundantly.
А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.
48 H e gathered up all the food of the seven years which were in the land of Egypt, and laid up the food in the cities: the food of the field, which was around every city, he laid up in the same.
І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому.
49 J oseph laid up grain as the sand of the sea, very much, until he stopped counting, for it was without number.
І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
50 T o Joseph were born two sons before the year of famine came, whom Asenath, the daughter of Potiphera priest of On, bore to him.
А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
51 J oseph called the name of the firstborn Manasseh, “For”, he said, “God has made me forget all my toil, and all my father’s house.”
І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.
52 T he name of the second, he called Ephraim: “For God has made me fruitful in the land of my affliction.”
А ймення другому назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї.
53 T he seven years of plenty, that were in the land of Egypt, came to an end.
І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.
54 T he seven years of famine began to come, just as Joseph had said. There was famine in all lands, but in all the land of Egypt there was bread.
І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.
55 W hen all the land of Egypt was famished, the people cried to Pharaoh for bread, and Pharaoh said to all the Egyptians, “Go to Joseph. What he says to you, do.”
Але виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: Ідіть до Йосипа. Що він вам скаже, те робіть.
56 T he famine was over all the surface of the earth. Joseph opened all the store houses, and sold to the Egyptians. The famine was severe in the land of Egypt.
І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.
57 A ll countries came into Egypt, to Joseph, to buy grain, because the famine was severe in all the earth.
І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.