1 H ear my teaching, my people. Turn your ears to the words of my mouth.

Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

2 I will open my mouth in a parable. I will utter dark sayings of old,

нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

3 W hich we have heard and known, and our fathers have told us.

Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

4 W e will not hide them from their children, telling to the generation to come the praises of Yahweh, his strength, and his wondrous deeds that he has done.

того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

5 F or he established a testimony in Jacob, and appointed a teaching in Israel, which he commanded our fathers, that they should make them known to their children;

Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

6 t hat the generation to come might know, even the children who should be born; who should arise and tell their children,

щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

7 t hat they might set their hope in God, and not forget God’s deeds, but keep his commandments,

і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

8 a nd might not be as their fathers, a stubborn and rebellious generation, a generation that didn’t make their hearts loyal, whose spirit was not steadfast with God.

і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

9 T he children of Ephraim, being armed and carrying bows, turned back in the day of battle.

Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

10 T hey didn’t keep God’s covenant, and refused to walk in his law.

вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

11 T hey forgot his doings, his wondrous deeds that he had shown them.

і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

12 H e did marvelous things in the sight of their fathers, in the land of Egypt, in the field of Zoan.

Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

13 H e split the sea, and caused them to pass through. He made the waters stand as a heap.

Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

14 I n the daytime he also led them with a cloud, and all night with a light of fire.

і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

15 H e split rocks in the wilderness, and gave them drink abundantly as out of the depths.

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

16 H e brought streams also out of the rock, and caused waters to run down like rivers.

Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

17 Y et they still went on to sin against him, to rebel against the Most High in the desert.

Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

18 T hey tempted God in their heart by asking food according to their desire.

і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

19 Y es, they spoke against God. They said, “Can God prepare a table in the wilderness?

і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

20 B ehold, he struck the rock, so that waters gushed out, and streams overflowed. Can he give bread also? Will he provide flesh for his people?”

Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

21 T herefore Yahweh heard, and was angry. A fire was kindled against Jacob, anger also went up against Israel,

Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

22 b ecause they didn’t believe in God, and didn’t trust in his salvation.

бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

23 Y et he commanded the skies above, and opened the doors of heaven.

А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

24 H e rained down manna on them to eat, and gave them food from the sky.

і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

25 M an ate the bread of angels. He sent them food to the full.

Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

26 H e caused the east wind to blow in the sky. By his power he guided the south wind.

Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

27 H e rained also flesh on them as the dust; winged birds as the sand of the seas.

і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

28 H e let them fall in the middle of their camp, around their habitations.

і спустив його серед табору його, коло наметів його.

29 S o they ate, and were well filled. He gave them their own desire.

і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

30 T hey didn’t turn from their cravings. Their food was yet in their mouths,

Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

31 w hen the anger of God went up against them, killed some of their fattest, and struck down the young men of Israel.

а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

32 F or all this they still sinned, and didn’t believe in his wondrous works.

Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

33 T herefore he consumed their days in vanity, and their years in terror.

і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

34 W hen he killed them, then they inquired after him. They returned and sought God earnestly.

Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

35 T hey remembered that God was their rock, the Most High God, their redeemer.

і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

36 B ut they flattered him with their mouth, and lied to him with their tongue.

і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

37 F or their heart was not right with him, neither were they faithful in his covenant.

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

38 B ut he, being merciful, forgave iniquity, and didn’t destroy them. Yes, many times he turned his anger away, and didn’t stir up all his wrath.

Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

39 H e remembered that they were but flesh, a wind that passes away, and doesn’t come again.

і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

40 H ow often they rebelled against him in the wilderness, and grieved him in the desert!

Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

41 T hey turned again and tempted God, and provoked the Holy One of Israel.

і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

42 T hey didn’t remember his hand, nor the day when he redeemed them from the adversary;

вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

43 h ow he set his signs in Egypt, his wonders in the field of Zoan,

як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

44 h e turned their rivers into blood, and their streams, so that they could not drink.

і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

45 H e sent among them swarms of flies, which devoured them; and frogs, which destroyed them.

Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

46 H e gave also their increase to the caterpillar, and their labor to the locust.

А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

47 H e destroyed their vines with hail, their sycamore fig trees with frost.

Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

48 H e gave over their livestock also to the hail, and their flocks to hot thunderbolts.

і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

49 H e threw on them the fierceness of his anger, wrath, indignation, and trouble, and a band of angels of evil.

Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

50 H e made a path for his anger. He didn’t spare their soul from death, but gave their life over to the pestilence,

Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

51 a nd struck all the firstborn in Egypt, the chief of their strength in the tents of Ham.

і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

52 B ut he led out his own people like sheep, and guided them in the wilderness like a flock.

і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

53 H e led them safely, so that they weren’t afraid, but the sea overwhelmed their enemies.

і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

54 H e brought them to the border of his sanctuary, to this mountain, which his right hand had taken.

і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

55 H e also drove out the nations before them, allotted them for an inheritance by line, and made the tribes of Israel to dwell in their tents.

і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

56 Y et they tempted and rebelled against the Most High God, and didn’t keep his testimonies;

Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

57 b ut turned back, and dealt treacherously like their fathers. They were turned aside like a deceitful bow.

і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

58 F or they provoked him to anger with their high places, and moved him to jealousy with their engraved images.

і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

59 W hen God heard this, he was angry, and greatly abhorred Israel;

Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

60 S o that he abandoned the tent of Shiloh, the tent which he placed among men;

і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

61 a nd delivered his strength into captivity, his glory into the adversary’s hand.

і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

62 H e also gave his people over to the sword, and was angry with his inheritance.

і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

63 F ire devoured their young men. Their virgins had no wedding song.

його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

64 T heir priests fell by the sword, and their widows couldn’t weep.

його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

65 T hen the Lord awakened as one out of sleep, like a mighty man who shouts by reason of wine.

Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

66 H e struck his adversaries backward. He put them to a perpetual reproach.

і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

67 M oreover he rejected the tent of Joseph, and didn’t choose the tribe of Ephraim,

Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

68 B ut chose the tribe of Judah, Mount Zion which he loved.

а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

69 H e built his sanctuary like the heights, like the earth which he has established forever.

і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

70 H e also chose David his servant, and took him from the sheepfolds;

і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

71 f rom following the ewes that have their young, he brought him to be the shepherd of Jacob, his people, and Israel, his inheritance.

від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

72 S o he was their shepherd according to the integrity of his heart, and guided them by the skillfulness of his hands.

і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!