1 J esus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan, and was led by the Spirit into the wilderness

А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.

2 f or forty days, being tempted by the devil. He ate nothing in those days. Afterward, when they were completed, he was hungry.

Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.

3 T he devil said to him, “If you are the Son of God, command this stone to become bread.”

І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!

4 J esus answered him, saying, “It is written, ‘Man shall not live by bread alone, but by every word of God.’”

А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!

5 T he devil, leading him up on a high mountain, showed him all the kingdoms of the world in a moment of time.

І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.

6 T he devil said to him, “I will give you all this authority, and their glory, for it has been delivered to me; and I give it to whomever I want.

І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.

7 I f you therefore will worship before me, it will all be yours.”

Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!

8 J esus answered him, “Get behind me Satan! For it is written, ‘You shall worship the Lord your God, and you shall serve him only.’”

І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!

9 H e led him to Jerusalem, and set him on the pinnacle of the temple, and said to him, “If you are the Son of God, cast yourself down from here,

І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!

10 f or it is written, ‘He will put his angels in charge of you, to guard you;’

Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!

11 a nd, ‘On their hands they will bear you up, lest perhaps you dash your foot against a stone.’”

і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!

12 J esus answering, said to him, “It has been said, ‘You shall not tempt the Lord your God.’”

А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!

13 W hen the devil had completed every temptation, he departed from him until another time.

І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.

14 J esus returned in the power of the Spirit into Galilee, and news about him spread through all the surrounding area.

А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.

15 H e taught in their synagogues, being glorified by all.

І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.

16 H e came to Nazareth, where he had been brought up. He entered, as was his custom, into the synagogue on the Sabbath day, and stood up to read.

І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.

17 T he book of the prophet Isaiah was handed to him. He opened the book, and found the place where it was written,

І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

18 “ The Spirit of the Lord is on me, because he has anointed me to preach good news to the poor. He has sent me to heal the broken hearted, to proclaim release to the captives, recovering of sight to the blind, to deliver those who are crushed,

На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,

19 a nd to proclaim the acceptable year of the Lord.”

щоб проповідувати рік Господнього змилування.

20 H e closed the book, gave it back to the attendant, and sat down. The eyes of all in the synagogue were fastened on him.

І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.

21 H e began to tell them, “Today, this Scripture has been fulfilled in your hearing.”

І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!

22 A ll testified about him, and wondered at the gracious words which proceeded out of his mouth, and they said, “Isn’t this Joseph’s son?”

І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?

23 H e said to them, “Doubtless you will tell me this parable, ‘Physician, heal yourself! Whatever we have heard done at Capernaum, do also here in your hometown.’”

Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.

24 H e said, “Most certainly I tell you, no prophet is acceptable in his hometown.

І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.

25 B ut truly I tell you, there were many widows in Israel in the days of Elijah, when the sky was shut up three years and six months, when a great famine came over all the land.

Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

26 E lijah was sent to none of them, except to Zarephath, in the land of Sidon, to a woman who was a widow.

а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.

27 T here were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet, yet not one of them was cleansed, except Naaman, the Syrian.”

І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.

28 T hey were all filled with wrath in the synagogue, as they heard these things.

І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.

29 T hey rose up, threw him out of the city, and led him to the brow of the hill that their city was built on, that they might throw him off the cliff.

І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...

30 B ut he, passing through the middle of them, went his way.

Але Він перейшов серед них, і віддалився.

31 H e came down to Capernaum, a city of Galilee. He was teaching them on the Sabbath day,

І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

32 a nd they were astonished at his teaching, for his word was with authority.

І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.

33 I n the synagogue there was a man who had a spirit of an unclean demon, and he cried out with a loud voice,

І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:

34 s aying, “Ah! what have we to do with you, Jesus of Nazareth? Have you come to destroy us? I know you who you are: the Holy One of God!”

Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...

35 J esus rebuked him, saying, “Be silent, and come out of him!” When the demon had thrown him down in the middle of them, he came out of him, having done him no harm.

А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.

36 A mazement came on all, and they spoke together, one with another, saying, “What is this word? For with authority and power he commands the unclean spirits, and they come out!”

І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...

37 N ews about him went out into every place of the surrounding region.

І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.

38 H e rose up from the synagogue, and entered into Simon’s house. Simon’s mother-in-law was afflicted with a great fever, and they begged him for her.

А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

39 H e stood over her, and rebuked the fever; and it left her. Immediately she rose up and served them.

І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.

40 W hen the sun was setting, all those who had any sick with various diseases brought them to him; and he laid his hands on every one of them, and healed them.

Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.

41 D emons also came out of many, crying out, and saying, “You are the Christ, the Son of God!” Rebuking them, he didn’t allow them to speak, because they knew that he was the Christ.

Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.

42 W hen it was day, he departed and went into an uninhabited place, and the multitudes looked for him, and came to him, and held on to him, so that he wouldn’t go away from them.

Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.

43 B ut he said to them, “I must preach the good news of God’s Kingdom to the other cities also. For this reason I have been sent.”

Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.

44 H e was preaching in the synagogues of Galilee.

І Він проповідував по синагогах Галілеї.