1 N ow I declare to you, brothers, the Good News which I preached to you, which also you received, in which you also stand,

Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,

2 b y which also you are saved, if you hold firmly the word which I preached to you—unless you believed in vain.

Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.

3 F or I delivered to you first of all that which I also received: that Christ died for our sins according to the Scriptures,

Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,

4 t hat he was buried, that he was raised on the third day according to the Scriptures,

і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,

5 a nd that he appeared to Cephas, then to the twelve.

і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.

6 T hen he appeared to over five hundred brothers at once, most of whom remain until now, but some have also fallen asleep.

А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.

7 T hen he appeared to James, then to all the apostles,

Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.

8 a nd last of all, as to the child born at the wrong time, he appeared to me also.

А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.

9 F or I am the least of the apostles, who is not worthy to be called an apostle, because I persecuted the assembly of God.

Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.

10 B ut by the grace of God I am what I am. His grace which was given to me was not futile, but I worked more than all of them; yet not I, but the grace of God which was with me.

Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.

11 W hether then it is I or they, so we preach, and so you believed.

Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

12 N ow if Christ is preached, that he has been raised from the dead, how do some among you say that there is no resurrection of the dead?

Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?

13 B ut if there is no resurrection of the dead, neither has Christ been raised.

Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!

14 I f Christ has not been raised, then our preaching is in vain, and your faith also is in vain.

оли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

15 Y es, we are found false witnesses of God, because we testified about God that he raised up Christ, whom he didn’t raise up, if it is so that the dead are not raised.

Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

16 F or if the dead aren’t raised, neither has Christ been raised.

Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

17 I f Christ has not been raised, your faith is vain; you are still in your sins.

Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,

18 T hen they also who are fallen asleep in Christ have perished.

тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!

19 I f we have only hoped in Christ in this life, we are of all men most pitiable.

Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!

20 B ut now Christ has been raised from the dead. He became the first fruits of those who are asleep.

Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.

21 F or since death came by man, the resurrection of the dead also came by man.

Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.

22 F or as in Adam all die, so also in Christ all will be made alive.

Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

23 B ut each in his own order: Christ the first fruits, then those who are Christ’s, at his coming.

кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.

24 T hen the end comes, when he will deliver up the Kingdom to God, even the Father; when he will have abolished all rule and all authority and power.

А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.

25 F or he must reign until he has put all his enemies under his feet.

Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!

26 T he last enemy that will be abolished is death.

Як ворог останній смерть знищиться,

27 F or, “He put all things in subjection under his feet.” But when he says, “All things are put in subjection”, it is evident that he is excepted who subjected all things to him.

бо під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.

28 W hen all things have been subjected to him, then the Son will also himself be subjected to him who subjected all things to him, that God may be all in all.

А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.

29 O r else what will they do who are baptized for the dead? If the dead aren’t raised at all, why then are they baptized for the dead?

Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?

30 W hy do we also stand in jeopardy every hour?

Для чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?

31 I affirm, by the boasting in you which I have in Christ Jesus our Lord, I die daily.

Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.

32 I f I fought with animals at Ephesus for human purposes, what does it profit me? If the dead are not raised, then “let us eat and drink, for tomorrow we die.”

Коли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...

33 D on’t be deceived! “Evil companionships corrupt good morals.”

Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!

34 W ake up righteously, and don’t sin, for some have no knowledge of God. I say this to your shame.

Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!

35 B ut someone will say, “How are the dead raised?” and, “With what kind of body do they come?”

Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?

36 Y ou foolish one, that which you yourself sow is not made alive unless it dies.

Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.

37 T hat which you sow, you don’t sow the body that will be, but a bare grain, maybe of wheat, or of some other kind.

І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,

38 B ut God gives it a body even as it pleased him, and to each seed a body of its own.

і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.

39 A ll flesh is not the same flesh, but there is one flesh of men, another flesh of animals, another of fish, and another of birds.

Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.

40 T here are also celestial bodies, and terrestrial bodies; but the glory of the celestial differs from that of the terrestrial.

Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.

41 T here is one glory of the sun, another glory of the moon, and another glory of the stars; for one star differs from another star in glory.

Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!

42 S o also is the resurrection of the dead. The body is sown perishable; it is raised imperishable.

Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,

43 I t is sown in dishonor; it is raised in glory. It is sown in weakness; it is raised in power.

сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,

44 I t is sown a natural body; it is raised a spiritual body. There is a natural body and there is also a spiritual body.

сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

45 S o also it is written, “The first man, Adam, became a living soul.” The last Adam became a life-giving spirit.

Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.

46 H owever that which is spiritual isn’t first, but that which is natural, then that which is spiritual.

Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

47 T he first man is of the earth, made of dust. The second man is the Lord from heaven.

Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.

48 A s is the one made of dust, such are those who are also made of dust; and as is the heavenly, such are they also that are heavenly.

Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

49 A s we have borne the image of those made of dust, let’s also bear the image of the heavenly.

І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.

50 N ow I say this, brothers, that flesh and blood can’t inherit God’s Kingdom; neither does the perishable inherit imperishable.

І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

51 B ehold, I tell you a mystery. We will not all sleep, but we will all be changed,

Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,

52 i n a moment, in the twinkling of an eye, at the last trumpet. For the trumpet will sound, and the dead will be raised incorruptible, and we will be changed.

раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...

53 F or this perishable body must become imperishable, and this mortal must put on immortality.

Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

54 B ut when this perishable body will have become imperishable, and this mortal will have put on immortality, then what is written will happen: “Death is swallowed up in victory.”

А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!

55 “ Death, where is your sting? Hades, where is your victory?”

Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?

56 T he sting of death is sin, and the power of sin is the law.

Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.

57 B ut thanks be to God, who gives us the victory through our Lord Jesus Christ.

А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.

58 T herefore, my beloved brothers, be steadfast, immovable, always abounding in the Lord’s work, because you know that your labor is not in vain in the Lord.

Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!