1 B ut I make known to you, brethren, the glad tidings which I announced to you, which also ye received, in which also ye stand,
Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,
2 b y which also ye are saved, (if ye hold fast the word which I announced to you as the glad tidings,) unless indeed ye have believed in vain.
Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.
3 F or I delivered to you, in the first place, what also I had received, that Christ died for our sins, according to the scriptures;
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,
4 a nd that he was buried; and that he was raised the third day, according to the scriptures;
і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,
5 a nd that he appeared to Cephas, then to the twelve.
і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.
6 T hen he appeared to above five hundred brethren at once, of whom the most remain until now, but some also have fallen asleep.
А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.
7 T hen he appeared to James; then to all the apostles;
Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.
8 a nd last of all, as to an abortion, he appeared to me also.
А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.
9 F or I am the least of the apostles, who am not fit to be called apostle, because I have persecuted the assembly of God.
Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.
10 B ut by God's grace I am what I am; and his grace, which towards me, has not been vain; but I have laboured more abundantly than they all, but not I, but the grace of God which with me.
Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.
11 W hether, therefore, I or they, thus we preach, and thus ye have believed.
Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.
12 N ow if Christ is preached that he is raised from among dead, how say some among you that there is not a resurrection of dead?
Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?
13 B ut if there is not a resurrection of dead, neither is Christ raised:
Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!
14 b ut if Christ is not raised, then, indeed, vain also our preaching, and vain also your faith.
оли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!
15 A nd we are found also false witnesses of God; for we have witnessed concerning God that he raised the Christ, whom he has not raised if indeed dead are not raised.
Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.
16 F or if dead are not raised, neither is Christ raised;
Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!
17 b ut if Christ be not raised, your faith vain; ye are yet in your sins.
Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,
18 T hen indeed also those who have fallen asleep in Christ have perished.
тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!
19 I f in this life only we have hope in Christ, we are most miserable of all men.
Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!
20 ( But now Christ is raised from among dead, first-fruits of those fallen asleep.
Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.
21 F or since by man death, by man also resurrection of dead.
Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.
22 F or as in the Adam all die, thus also in the Christ all shall be made alive.
Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,
23 B ut each in his own rank: first-fruits, Christ; then those that are the Christ's at his coming.
кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.
24 T hen the end, when he gives up the kingdom to him God and Father; when he shall have annulled all rule and all authority and power.
А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.
25 F or he must reign until he put all enemies under his feet.
Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!
26 l ast enemy is annulled death.
Як ворог останній смерть знищиться,
27 F or he has put all things in subjection under his feet. But when he says that all things are put in subjection, evident that except him who put all things in subjection to him.
бо під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.
28 B ut when all things shall have been brought into subjection to him, then the Son also himself shall be placed in subjection to him who put all things in subjection to him, that God may be all in all.)
А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.
29 S ince what shall the baptised for the dead do if dead rise not at all? why also are they baptised for them?
Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?
30 W hy do we also endanger ourselves every hour?
Для чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?
31 D aily I die, by your boasting which I have in Christ Jesus our Lord.
Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.
32 I f, after the manner of man, I have fought with beasts in Ephesus, what is the profit to me if dead do not rise? let us eat and drink; for to-morrow we die.
Коли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...
33 B e not deceived: evil communications corrupt good manners.
Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!
34 A wake up righteously, and sin not; for some are ignorant of God: I speak to you as a matter of shame.
Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!
35 B ut some one will say, How are the dead raised? and with what body do they come?
Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?
36 F ool; what thou sowest is not quickened unless it die.
Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.
37 A nd what thou sowest, thou sowest not the body that shall be, but a bare grain: it may be of wheat, or some one of the rest:
І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,
38 a nd God gives to it a body as he has pleased, and to each of the seeds its own body.
і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.
39 E very flesh not the same flesh, but one of men, and another flesh of beasts, and another of birds, and another of fishes.
Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.
40 A nd heavenly bodies, and earthly bodies: but different is the glory of the heavenly, different that of the earthly:
Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.
41 o ne sun's glory, and another moon's glory, and another stars' glory; for star differs from star in glory.
Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!
42 T hus also the resurrection of the dead. It is sown in corruption, it is raised in incorruptibility.
Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,
43 I t is sown in dishonour, it is raised in glory. It is sown in weakness, it is raised in power.
сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,
44 I t is sown a natural body, it is raised a spiritual body: if there is a natural body, there is also a spiritual.
сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
45 T hus also it is written, The first man Adam became a living soul; the last Adam a quickening spirit.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
46 B ut that which is spiritual not first, but that which is natural, then that which is spiritual:
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
47 t he first man out of earth, made of dust; the second man, out of heaven.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
48 S uch as he made of dust, such also those made of dust; and such as the heavenly, such also the heavenly.
Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
49 A nd as we have borne the image of the made of dust, we shall bear also the image of the heavenly.
І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
50 B ut this I say, brethren, that flesh and blood cannot inherit God's kingdom, nor does corruption inherit incorruptibility.
І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.
51 B ehold, I tell you a mystery: We shall not all fall asleep, but we shall all be changed,
Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,
52 i n an instant, in twinkling of an eye, at the last trumpet; for the trumpet shall sound, and the dead shall be raised incorruptible, and we shall be changed.
раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...
53 F or this corruptible must needs put on incorruptibility, and this mortal put on immortality.
Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.
54 B ut when this corruptible shall have put on incorruptibility, and this mortal shall have put on immortality, then shall come to pass the word written: Death has been swallowed up in victory.
А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!
55 W here, O death, thy sting? where, O death, thy victory?
Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?
56 N ow the sting of death sin, and the power of sin the law;
Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.
57 b ut thanks to God, who gives us the victory by our Lord Jesus Christ.
А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
58 S o then, my beloved brethren, be firm, immovable, abounding always in the work of the Lord, knowing that your toil is not in vain in Lord.
Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!