1 A nd Job answered and said,

А Йов відповів та й сказав:

2 O f a truth I know it is so; but how can man be just with God?

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

3 I f he shall choose to strive with him, he cannot answer him one thing of a thousand.

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

4 H e is wise in heart and mighty in strength: who hath hardened himself against him, and had peace?

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

5 W ho removeth mountains, and they know it not, when he overturneth them in his anger;

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

6 W ho shaketh the earth out of its place, and the pillars thereof tremble;

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

7 W ho commandeth the sun, and it riseth not, and he sealeth up the stars;

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

8 W ho alone spreadeth out the heavens, and treadeth upon the high waves of the sea;

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

9 W ho maketh the Bear, Orion, and the Pleiades, and the chambers of the south;

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

10 W ho doeth great things past finding out, and wonders without number.

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

11 L o, he goeth by me, and I see not; and he passeth along, and I perceive him not.

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

12 B ehold, he taketh away: who will hinder him? Who will say unto him, What doest thou?

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

13 + God withdraweth not his anger; the proud helpers stoop under him:

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

14 H ow much less shall I answer him, choose out my words with him?

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

15 W hom, though I were righteous, would I not answer; I would make supplication to my judge.

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

16 I f I had called, and he had answered me, I would not believe that he hearkened to my voice,—

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

17 H e, who crusheth me with a tempest, and multiplieth my wounds without cause.

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

18 H e suffereth me not to take my breath, for he filleth me with bitternesses.

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

19 B e it a question of strength, lo, strong; and be it of judgment, who will set me a time?

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

20 I f I justified myself, mine own mouth would condemn me; were I perfect, he would prove me perverse.

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

21 W ere I perfect, would I not know my soul: I would despise my life.

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

22 I t is all one; therefore I said, he destroyeth the perfect and the wicked.

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

23 I f the scourge kill suddenly, he mocketh at the trial of the innocent.

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

24 T he earth is given over into the hand of the wicked; he covereth the faces of its judges. If not, who then is it?

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

25 A nd my days are swifter than a runner: they flee away, they see no good.

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

26 T hey pass by like skiffs of reed; as an eagle that swoops upon the prey.

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

27 I f I say, I will forget my complaint, I will leave off my countenance, and brighten up,

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

28 I am afraid of all my sorrows; I know that thou wilt not hold me innocent.

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

29 B e it that I am wicked, why then do I labour in vain?

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

30 I f I washed myself with snow-water, and cleansed my hands in purity,

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

31 T hen wouldest thou plunge me in the ditch, and mine own clothes would abhor me.

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

32 F or he is not a man, as I am, that I should answer him; that we should come together in judgment.

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

33 T here is not an umpire between us, who should lay his hand upon us both.

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

34 L et him take his rod away from me, and let not his terror make me afraid,

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

35 I will speak, and not fear him; but it is not so with me.

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...