1 T hen Job answered and said:

А Йов відповів та й сказав:

2 “ Truly I know it is so, But how can a man be righteous before God?

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

3 I f one wished to contend with Him, He could not answer Him one time out of a thousand.

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

4 G od is wise in heart and mighty in strength. Who has hardened himself against Him and prospered?

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

5 H e removes the mountains, and they do not know When He overturns them in His anger;

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

6 H e shakes the earth out of its place, And its pillars tremble;

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

7 H e commands the sun, and it does not rise; He seals off the stars;

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

8 H e alone spreads out the heavens, And treads on the waves of the sea;

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

9 H e made the Bear, Orion, and the Pleiades, And the chambers of the south;

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

10 H e does great things past finding out, Yes, wonders without number.

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

11 I f He goes by me, I do not see Him; If He moves past, I do not perceive Him;

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

12 I f He takes away, who can hinder Him? Who can say to Him, ‘What are You doing?’

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

13 G od will not withdraw His anger, The allies of the proud lie prostrate beneath Him.

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

14 “ How then can I answer Him, And choose my words to reason with Him?

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

15 F or though I were righteous, I could not answer Him; I would beg mercy of my Judge.

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

16 I f I called and He answered me, I would not believe that He was listening to my voice.

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

17 F or He crushes me with a tempest, And multiplies my wounds without cause.

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

18 H e will not allow me to catch my breath, But fills me with bitterness.

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

19 I f it is a matter of strength, indeed He is strong; And if of justice, who will appoint my day in court?

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

20 T hough I were righteous, my own mouth would condemn me; Though I were blameless, it would prove me perverse.

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

21 “ I am blameless, yet I do not know myself; I despise my life.

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

22 I t is all one thing; Therefore I say, ‘He destroys the blameless and the wicked.’

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

23 I f the scourge slays suddenly, He laughs at the plight of the innocent.

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

24 T he earth is given into the hand of the wicked. He covers the faces of its judges. If it is not He, who else could it be?

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

25 “ Now my days are swifter than a runner; They flee away, they see no good.

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

26 T hey pass by like swift ships, Like an eagle swooping on its prey.

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

27 I f I say, ‘I will forget my complaint, I will put off my sad face and wear a smile,’

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

28 I am afraid of all my sufferings; I know that You will not hold me innocent.

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

29 I f I am condemned, Why then do I labor in vain?

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

30 I f I wash myself with snow water, And cleanse my hands with soap,

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

31 Y et You will plunge me into the pit, And my own clothes will abhor me.

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

32 “ For He is not a man, as I am, That I may answer Him, And that we should go to court together.

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

33 N or is there any mediator between us, Who may lay his hand on us both.

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

34 L et Him take His rod away from me, And do not let dread of Him terrify me.

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

35 T hen I would speak and not fear Him, But it is not so with me.

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...