1 W hy do the nations rage, And the people plot a vain thing?

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

2 T he kings of the earth set themselves, And the rulers take counsel together, Against the Lord and against His Anointed, saying,

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

3 “ Let us break Their bonds in pieces And cast away Their cords from us.”

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

4 H e who sits in the heavens shall laugh; The Lord shall hold them in derision.

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

5 T hen He shall speak to them in His wrath, And distress them in His deep displeasure:

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

6 “ Yet I have set My King On My holy hill of Zion.”

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

7 “ I will declare the decree: The Lord has said to Me, ‘You are My Son, Today I have begotten You.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

8 A sk of Me, and I will give You The nations for Your inheritance, And the ends of the earth for Your possession.

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

9 Y ou shall break them with a rod of iron; You shall dash them to pieces like a potter’s vessel.’”

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

10 N ow therefore, be wise, O kings; Be instructed, you judges of the earth.

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

11 S erve the Lord with fear, And rejoice with trembling.

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

12 K iss the Son, lest He be angry, And you perish in the way, When His wrath is kindled but a little. Blessed are all those who put their trust in Him.

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!