1 T hen He called out in my hearing with a loud voice, saying, “Let those who have charge over the city draw near, each with a deadly weapon in his hand.”

І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: Наблизьте карателів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні знаряддя.

2 A nd suddenly six men came from the direction of the upper gate, which faces north, each with his battle-ax in his hand. One man among them was clothed with linen and had a writer’s inkhorn at his side. They went in and stood beside the bronze altar.

І ось прийшли шість чоловіка з дороги горішньої брами, що звернена на північ, і кожен мав у своїй руці свої знаряддя розбивання, а серед них один чоловік був одягнений в льняне, а писарський каламар був при стегнах його. І вони прийшли, і стали при мідяному жертівнику.

3 N ow the glory of the God of Israel had gone up from the cherub, where it had been, to the threshold of the temple. And He called to the man clothed with linen, who had the writer’s inkhorn at his side;

А слава Ізраїлевого Бога піднялася з-над Херувима, що була над ним, до порога дому. І закликав Він чоловіка, одягненого в льняне, що писарський каламар був при стегнах його.

4 a nd the Lord said to him, “Go through the midst of the city, through the midst of Jerusalem, and put a mark on the foreheads of the men who sigh and cry over all the abominations that are done within it.”

І сказав Господь до нього: Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині.

5 T o the others He said in my hearing, “Go after him through the city and kill; do not let your eye spare, nor have any pity.

А до інших Він сказав при мені: Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся!

6 U tterly slay old and young men, maidens and little children and women; but do not come near anyone on whom is the mark; and begin at My sanctuary.” So they began with the elders who were before the temple.

Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете; а зачнете від Моєї святині... І зачали вони від тих старих людей, що були перед домом.

7 T hen He said to them, “Defile the temple, and fill the courts with the slain. Go out!” And they went out and killed in the city.

І сказав Він до них: Занечистіть цей дім, і наповніть подвір'я трупами, і вийдіть! І вони повиходили, і вбивали в місті.

8 S o it was, that while they were killing them, I was left alone; and I fell on my face and cried out, and said, “Ah, Lord God! Will You destroy all the remnant of Israel in pouring out Your fury on Jerusalem?”

І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кликав та казав: О Господи, Боже, чи Ти вигубиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?

9 T hen He said to me, “The iniquity of the house of Israel and Judah is exceedingly great, and the land is full of bloodshed, and the city full of perversity; for they say, ‘The Lord has forsaken the land, and the Lord does not see!’

І сказав Він до мене: Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить...

10 A nd as for Me also, My eye will neither spare, nor will I have pity, but I will recompense their deeds on their own head.”

І також Я, не змилосердиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову!

11 J ust then, the man clothed with linen, who had the inkhorn at his side, reported back and said, “I have done as You commanded me.”

І ось чоловік, одягнений в льняне, що каламар був при стегнах його, приніс відповідь, кажучи: Я зробив, як мені наказав Ти!