1 N ow Joshua the son of Nun sent out two men from Acacia Grove to spy secretly, saying, “Go, view the land, especially Jericho.” So they went, and came to the house of a harlot named Rahab, and lodged there.

І послав Ісус, син Навинів, із Ситтіму двох таємних вивідувачів, говорячи: Ідіть, розгляньте цей Край та Єрихон. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудниці, а ім'я їй Рахав. І переночували вони там.

2 A nd it was told the king of Jericho, saying, “Behold, men have come here tonight from the children of Israel to search out the country.”

І було донесено єрихонському цареві, говорячи: Ось цієї ночі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб вивідати цей Край.

3 S o the king of Jericho sent to Rahab, saying, “Bring out the men who have come to you, who have entered your house, for they have come to search out all the country.”

І послав єрихонський цар до Рахави, говорячи: Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб вивідати ввесь цей Край.

4 T hen the woman took the two men and hid them. So she said, “Yes, the men came to me, but I did not know where they were from.

А та жінка взяла двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: Так, приходили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.

5 A nd it happened as the gate was being shut, when it was dark, that the men went out. Where the men went I do not know; pursue them quickly, for you may overtake them.”

А коли замикалася брама зо смерком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви доженете їх.

6 ( But she had brought them up to the roof and hidden them with the stalks of flax, which she had laid in order on the roof.)

А вона відвела їх на дах, та й сховала їх у жмутах льону, що були зложені в неї на даху.

7 T hen the men pursued them by the road to the Jordan, to the fords. And as soon as those who pursued them had gone out, they shut the gate.

А ті люди погналися за ними йорданською дорогою аж до бродів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.

8 N ow before they lay down, she came up to them on the roof,

І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,

9 a nd said to the men: “I know that the Lord has given you the land, that the terror of you has fallen on us, and that all the inhabitants of the land are fainthearted because of you.

і сказала до тих людей: Я знаю, що Господь дав вам цей Край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі мешканці цього Краю умлівають зо страху перед вами.

10 F or we have heard how the Lord dried up the water of the Red Sea for you when you came out of Egypt, and what you did to the two kings of the Amorites who were on the other side of the Jordan, Sihon and Og, whom you utterly destroyed.

Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви виходили з Єгипту, і що зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закляттям.

11 A nd as soon as we heard these things, our hearts melted; neither did there remain any more courage in anyone because of you, for the Lord your God, He is God in heaven above and on earth beneath.

І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в людини зо страху перед вами, бо Господь, Бог ваш, Він Бог на небесах угорі й на землі долі!

12 N ow therefore, I beg you, swear to me by the Lord, since I have shown you kindness, that you also will show kindness to my father’s house, and give me a true token,

А тепер присягніть мені Господом, що як я вчинила з вами милість, так зробите й ви милість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.

13 a nd spare my father, my mother, my brothers, my sisters, and all that they have, and deliver our lives from death.”

І зоставите при житті батька мого, і матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти.

14 S o the men answered her, “Our lives for yours, if none of you tell this business of ours. And it shall be, when the Lord has given us the land, that we will deal kindly and truly with you.”

І сказали їй ті люди: Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передаватиме нам оцей Край, то ми вчинимо тобі милість та правду.

15 T hen she let them down by a rope through the window, for her house was on the city wall; she dwelt on the wall.

І вона спустила їх шнуром через вікно, бо дім її був у стіні міського муру, і в мурі вона жила.

16 A nd she said to them, “Get to the mountain, lest the pursuers meet you. Hide there three days, until the pursuers have returned. Afterward you may go your way.”

І сказала вона їм: Ідіть на гору, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не вернеться погоня, а потому підете своєю дорогою.

17 S o the men said to her: “We will be blameless of this oath of yours which you have made us swear,

І сказали до неї ті люди: Ми будемо чисті від цієї присяги тобі, що ти заприсягла нас, якщо ти не вчиниш так.

18 u nless, when we come into the land, you bind this line of scarlet cord in the window through which you let us down, and unless you bring your father, your mother, your brothers, and all your father’s household to your own home.

Оце, як ми будемо входити до Краю, то ти прив'яжеш шнурка з цієї нитки червені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до дому.

19 S o it shall be that whoever goes outside the doors of your house into the street, his blood shall be on his own head, and we will be guiltless. And whoever is with you in the house, his blood shall be on our head if a hand is laid on him.

І буде, усі, хто вийде з дверей твого дому назовні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.

20 A nd if you tell this business of ours, then we will be free from your oath which you made us swear.”

А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від присяги тобі, якою ти заприсягла нас.

21 T hen she said, “According to your words, so be it.” And she sent them away, and they departed. And she bound the scarlet cord in the window.

А вона сказала: Як ви сказали, нехай буде воно так. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного суканого шнурка.

22 T hey departed and went to the mountain, and stayed there three days until the pursuers returned. The pursuers sought them all along the way, but did not find them.

І вони пішли, і вийшли на гору, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася погоня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.

23 S o the two men returned, descended from the mountain, and crossed over; and they came to Joshua the son of Nun, and told him all that had befallen them.

І повернулися ті два мужі, і зійшли з гори, і перейшли Йордан, і прийшли до Ісуса, сина Навинового, та й розповіли йому все, що їх спіткало.

24 A nd they said to Joshua, “Truly the Lord has delivered all the land into our hands, for indeed all the inhabitants of the country are fainthearted because of us.”

І сказали вони до Ісуса: Справді Господь дав у нашу руку всю цю землю, а всі мешканці цього Краю омліли зо страху перед нами.