1 T hen Joshua the son of Nun sent two men as spies secretly from Shittim, saying, “Go, view the land, especially Jericho.” So they went and came into the house of a harlot whose name was Rahab, and lodged there.

І послав Ісус, син Навинів, із Ситтіму двох таємних вивідувачів, говорячи: Ідіть, розгляньте цей Край та Єрихон. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудниці, а ім'я їй Рахав. І переночували вони там.

2 I t was told the king of Jericho, saying, “Behold, men from the sons of Israel have come here tonight to search out the land.”

І було донесено єрихонському цареві, говорячи: Ось цієї ночі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб вивідати цей Край.

3 A nd the king of Jericho sent word to Rahab, saying, “Bring out the men who have come to you, who have entered your house, for they have come to search out all the land.”

І послав єрихонський цар до Рахави, говорячи: Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб вивідати ввесь цей Край.

4 B ut the woman had taken the two men and hidden them, and she said, “Yes, the men came to me, but I did not know where they were from.

А та жінка взяла двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: Так, приходили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.

5 I t came about when it was time to shut the gate at dark, that the men went out; I do not know where the men went. Pursue them quickly, for you will overtake them.”

А коли замикалася брама зо смерком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви доженете їх.

6 B ut she had brought them up to the roof and hidden them in the stalks of flax which she had laid in order on the roof.

А вона відвела їх на дах, та й сховала їх у жмутах льону, що були зложені в неї на даху.

7 S o the men pursued them on the road to the Jordan to the fords; and as soon as those who were pursuing them had gone out, they shut the gate.

А ті люди погналися за ними йорданською дорогою аж до бродів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.

8 N ow before they lay down, she came up to them on the roof,

І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,

9 a nd said to the men, “ I know that the Lord has given you the land, and that the terror of you has fallen on us, and that all the inhabitants of the land have melted away before you.

і сказала до тих людей: Я знаю, що Господь дав вам цей Край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі мешканці цього Краю умлівають зо страху перед вами.

10 F or we have heard how the Lord dried up the water of the Red Sea before you when you came out of Egypt, and what you did to the two kings of the Amorites who were beyond the Jordan, to Sihon and Og, whom you utterly destroyed.

Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви виходили з Єгипту, і що зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закляттям.

11 W hen we heard it, our hearts melted and no courage remained in any man any longer because of you; for the Lord your God, He is God in heaven above and on earth beneath.

І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в людини зо страху перед вами, бо Господь, Бог ваш, Він Бог на небесах угорі й на землі долі!

12 N ow therefore, please swear to me by the Lord, since I have dealt kindly with you, that you also will deal kindly with my father’s household, and give me a pledge of truth,

А тепер присягніть мені Господом, що як я вчинила з вами милість, так зробите й ви милість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.

13 a nd spare my father and my mother and my brothers and my sisters, with all who belong to them, and deliver our lives from death.”

І зоставите при житті батька мого, і матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти.

14 S o the men said to her, “Our life for yours if you do not tell this business of ours; and it shall come about when the Lord gives us the land that we will deal kindly and faithfully with you.” The Promise to Rahab

І сказали їй ті люди: Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передаватиме нам оцей Край, то ми вчинимо тобі милість та правду.

15 T hen she let them down by a rope through the window, for her house was on the city wall, so that she was living on the wall.

І вона спустила їх шнуром через вікно, бо дім її був у стіні міського муру, і в мурі вона жила.

16 S he said to them, “ Go to the hill country, so that the pursuers will not happen upon you, and hide yourselves there for three days until the pursuers return. Then afterward you may go on your way.”

І сказала вона їм: Ідіть на гору, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не вернеться погоня, а потому підете своєю дорогою.

17 T he men said to her, “ We shall be free from this oath to you which you have made us swear,

І сказали до неї ті люди: Ми будемо чисті від цієї присяги тобі, що ти заприсягла нас, якщо ти не вчиниш так.

18 u nless, when we come into the land, you tie this cord of scarlet thread in the window through which you let us down, and gather to yourself into the house your father and your mother and your brothers and all your father’s household.

Оце, як ми будемо входити до Краю, то ти прив'яжеш шнурка з цієї нитки червені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до дому.

19 I t shall come about that anyone who goes out of the doors of your house into the street, his blood shall be on his own head, and we shall be free; but anyone who is with you in the house, his blood shall be on our head if a hand is laid on him.

І буде, усі, хто вийде з дверей твого дому назовні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.

20 B ut if you tell this business of ours, then we shall be free from the oath which you have made us swear.”

А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від присяги тобі, якою ти заприсягла нас.

21 S he said, “According to your words, so be it.” So she sent them away, and they departed; and she tied the scarlet cord in the window.

А вона сказала: Як ви сказали, нехай буде воно так. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного суканого шнурка.

22 T hey departed and came to the hill country, and remained there for three days until the pursuers returned. Now the pursuers had sought them all along the road, but had not found them.

І вони пішли, і вийшли на гору, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася погоня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.

23 T hen the two men returned and came down from the hill country and crossed over and came to Joshua the son of Nun, and they related to him all that had happened to them.

І повернулися ті два мужі, і зійшли з гори, і перейшли Йордан, і прийшли до Ісуса, сина Навинового, та й розповіли йому все, що їх спіткало.

24 T hey said to Joshua, “Surely the Lord has given all the land into our hands; moreover, all the inhabitants of the land have melted away before us.”

І сказали вони до Ісуса: Справді Господь дав у нашу руку всю цю землю, а всі мешканці цього Краю омліли зо страху перед нами.