1 G uard your steps as you go to the house of God and draw near to listen rather than to offer the sacrifice of fools; for they do not know they are doing evil.

(4-17) Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!

2 D o not be hasty in word or impulsive in thought to bring up a matter in the presence of God. For God is in heaven and you are on the earth; therefore let your words be few.

(5-1) Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!

3 F or the dream comes through much effort and the voice of a fool through many words.

(5-2) Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.

4 W hen you make a vow to God, do not be late in paying it; for He takes no delight in fools. Pay what you vow!

(5-3) Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!

5 I t is better that you should not vow than that you should vow and not pay.

(5-4) Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!

6 D o not let your speech cause you to sin and do not say in the presence of the messenger of God that it was a mistake. Why should God be angry on account of your voice and destroy the work of your hands?

(5-5) Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?

7 F or in many dreams and in many words there is emptiness. Rather, fear God.

(5-6) Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!

8 I f you see oppression of the poor and denial of justice and righteousness in the province, do not be shocked at the sight; for one official watches over another official, and there are higher officials over them.

(5-7) Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.

9 A fter all, a king who cultivates the field is an advantage to the land. The Folly of Riches

(5-8) І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

10 H e who loves money will not be satisfied with money, nor he who loves abundance with its income. This too is vanity.

(5-9) Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!

11 W hen good things increase, those who consume them increase. So what is the advantage to their owners except to look on?

(5-10) Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

12 T he sleep of the working man is pleasant, whether he eats little or much; but the full stomach of the rich man does not allow him to sleep.

(5-11) Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

13 T here is a grievous evil which I have seen under the sun: riches being hoarded by their owner to his hurt.

(5-12) Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,

14 W hen those riches were lost through a bad investment and he had fathered a son, then there was nothing to support him.

(5-13) і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:

15 A s he had come naked from his mother’s womb, so will he return as he came. He will take nothing from the fruit of his labor that he can carry in his hand.

(5-14) як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...

16 T his also is a grievous evil—exactly as a man is born, thus will he die. So what is the advantage to him who toils for the wind?

(5-15) І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?

17 T hroughout his life he also eats in darkness with great vexation, sickness and anger.

(5-16) А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...

18 H ere is what I have seen to be good and fitting: to eat, to drink and enjoy oneself in all one’s labor in which he toils under the sun during the few years of his life which God has given him; for this is his reward.

(5-17) Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!

19 F urthermore, as for every man to whom God has given riches and wealth, He has also empowered him to eat from them and to receive his reward and rejoice in his labor; this is the gift of God.

(5-18) Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!

20 F or he will not often consider the years of his life, because God keeps him occupied with the gladness of his heart.

(5-19) Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!