1 N ow it came about in the days when the judges governed, that there was a famine in the land. And a certain man of Bethlehem in Judah went to sojourn in the land of Moab with his wife and his two sons.

І сталось за часу, коли судді судили, то був голод у Краю. І пішов був чоловік з Юдиного Віфлеєму мешкати в моавських полях, він і жінка та двоє синів його.

2 T he name of the man was Elimelech, and the name of his wife, Naomi; and the names of his two sons were Mahlon and Chilion, Ephrathites of Bethlehem in Judah. Now they entered the land of Moab and remained there.

А ім'я тому чоловікові Елімелех, а ім'я жінці його Ноомі; і ім'я двох синів його Махлон і Кілйон, ефратяни з Віфлеєму Юдиного. І прийшли вони на моавські поля, та й залишилися.

3 T hen Elimelech, Naomi’s husband, died; and she was left with her two sons.

І помер Елімелех, муж Ноомі, і зосталася вона та два їхні сини.

4 T hey took for themselves Moabite women as wives; the name of the one was Orpah and the name of the other Ruth. And they lived there about ten years.

І взяли вони собі за жінок моавітянок, ім'я одній Орпа, а ім'я другій Рут. І сиділи вони там близько десяти літ.

5 T hen both Mahlon and Chilion also died, and the woman was bereft of her two children and her husband.

І повмирали й вони обоє, Махлон та Кілйон. І позосталася та жінка по двох дітях своїх та по чоловікові своєму.

6 T hen she arose with her daughters-in-law that she might return from the land of Moab, for she had heard in the land of Moab that the Lord had visited His people in giving them food.

І встала вона та невістки її, і вернулися з моавських піль, бо почула на моавському полі, що Господь згадав про народ Свій, даючи їм хліба.

7 S o she departed from the place where she was, and her two daughters-in-law with her; and they went on the way to return to the land of Judah.

І вийшла вона з того місця, де була там, та обидві невістки з нею, та й пішли дорогою, щоб вернутися до Юдиного краю.

8 A nd Naomi said to her two daughters-in-law, “Go, return each of you to her mother’s house. May the Lord deal kindly with you as you have dealt with the dead and with me.

І сказала Ноомі до двох своїх невісток: Ідіть, верніться кожна до дому своєї матері. І нехай Господь зробить із вами милість, як ви зробили з померлими та зо мною.

9 M ay the Lord grant that you may find rest, each in the house of her husband.” Then she kissed them, and they lifted up their voices and wept.

Нехай Господь дасть вам, і ви знайдете відпочинок кожна в домі свого мужа! І вона поцілувала їх, а вони підняли свій голос та плакали.

10 A nd they said to her, “ No, but we will surely return with you to your people.”

І вони сказали до неї: Ні, з тобою ми вернемось до народу твого!

11 B ut Naomi said, “Return, my daughters. Why should you go with me? Have I yet sons in my womb, that they may be your husbands?

А Ноомі сказала: Вертайтеся, дочки мої, чого ви підете зо мною? Чи я маю ще в утробі своїй синів, а вони стануть вам за чоловіків?

12 R eturn, my daughters! Go, for I am too old to have a husband. If I said I have hope, if I should even have a husband tonight and also bear sons,

Верніться, дочки мої, ідіть, бо я занадто стара, щоб бути для мужа. А коли б я й сказала: Маю надію, і коли б цієї ночі була з мужем, і також породила синів,

13 w ould you therefore wait until they were grown? Would you therefore refrain from marrying? No, my daughters; for it is harder for me than for you, for the hand of the Lord has gone forth against me.” Ruth’s Loyalty

чи ж ви чекали б їх, аж поки повиростають? Чи ж ви зв'язалися б з ними, щоб не бути замужем? Ні, дочки мої, бо мені значно гірше, як вам, бо Господня рука знайшла мене.

14 A nd they lifted up their voices and wept again; and Orpah kissed her mother-in-law, but Ruth clung to her.

І підняли вони голос свій, і заплакали ще. І поцілувала Орпа свою свекруху, а Рут пригорнулася до неї.

15 T hen she said, “Behold, your sister-in-law has gone back to her people and her gods; return after your sister-in-law.”

І сказала Ноомі: Ось зовиця твоя вернулася до народу свого та до богів своїх, вернися й ти за зовицею своєю!

16 B ut Ruth said, “Do not urge me to leave you or turn back from following you; for where you go, I will go, and where you lodge, I will lodge. Your people shall be my people, and your God, my God.

А Рут відказала: Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій мій Бог.

17 W here you die, I will die, and there I will be buried. Thus may the Lord do to me, and worse, if anything but death parts you and me.”

Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою.

18 W hen she saw that she was determined to go with her, she said no more to her.

І побачила Ноомі, що вона настоює йти за нею, і перестала вговорювати її.

19 S o they both went until they came to Bethlehem. And when they had come to Bethlehem, all the city was stirred because of them, and the women said, “Is this Naomi?”

І пішли вони вдвох, аж прийшли до Віфлеєму. І сталося, коли вони входили до Віфлеєму, то зашуміло все місто про них, і говорили: Чи це Ноомі?

20 S he said to them, “Do not call me Naomi; call me Mara, for the Almighty has dealt very bitterly with me.

А вона сказала їм: Не кличте мене: Ноомі, кличте мене: Мара, бо велику гіркоту зробив мені Всемогутній.

21 I went out full, but the Lord has brought me back empty. Why do you call me Naomi, since the Lord has witnessed against me and the Almighty has afflicted me?”

Я заможною пішла була, та порожньою вернув мене Господь. Чого кличете мене: Ноомі, коли Господь свідчив проти мене, а Всемогутній послав мені горе?

22 S o Naomi returned, and with her Ruth the Moabitess, her daughter-in-law, who returned from the land of Moab. And they came to Bethlehem at the beginning of barley harvest.

І вернулася Ноомі та з нею моавітянка Рут, невістка її, що верталася з моавських піль. І прийшли вони до Віфлеєму на початку жнив ячменю.