1 R emember, O Lord, what has befallen us; Look, and see our reproach!

Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

2 O ur inheritance has been turned over to strangers, Our houses to aliens.

наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

3 W e have become orphans without a father, Our mothers are like widows.

Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

4 W e have to pay for our drinking water, Our wood comes to us at a price.

Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

5 O ur pursuers are at our necks; We are worn out, there is no rest for us.

У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

6 W e have submitted to Egypt and Assyria to get enough bread.

До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

7 O ur fathers sinned, and are no more; It is we who have borne their iniquities.

Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

8 S laves rule over us; There is no one to deliver us from their hand.

Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

9 W e get our bread at the risk of our lives Because of the sword in the wilderness.

Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

10 O ur skin has become as hot as an oven, Because of the burning heat of famine.

Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

11 T hey ravished the women in Zion, The virgins in the cities of Judah.

Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

12 P rinces were hung by their hands; Elders were not respected.

Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

13 Y oung men worked at the grinding mill, And youths stumbled under loads of wood.

Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

14 E lders are gone from the gate, Young men from their music.

Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

15 T he joy of our hearts has ceased; Our dancing has been turned into mourning.

втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

16 T he crown has fallen from our head; Woe to us, for we have sinned!

Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

17 B ecause of this our heart is faint, Because of these things our eyes are dim;

тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

18 B ecause of Mount Zion which lies desolate, Foxes prowl in it.

через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

19 Y ou, O Lord, rule forever; Your throne is from generation to generation.

Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

20 W hy do You forget us forever? Why do You forsake us so long?

Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

21 R estore us to You, O Lord, that we may be restored; Renew our days as of old,

Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

22 U nless You have utterly rejected us And are exceedingly angry with us.

Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...