1 T hen David said, “Is there yet anyone left of the house of Saul, that I may show him kindness for Jonathan’s sake?”

І сказав Давид: Чи є ще хто, хто позостався з Саулового дому? Я зроблю йому ласку ради Йонатана.

2 N ow there was a servant of the house of Saul whose name was Ziba, and they called him to David; and the king said to him, “Are you Ziba?” And he said, “ I am your servant.”

А при Сауловім домі був раб, а ім'я йому Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: Чи ти Ціва? А той відказав: Раб твій!

3 T he king said, “Is there not yet anyone of the house of Saul to whom I may show the kindness of God?” And Ziba said to the king, “ There is still a son of Jonathan who is crippled in both feet.”

І сказав цар: Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку? І сказав Ціва до царя: Є ще син Йонатанів, кривий на ноги.

4 S o the king said to him, “Where is he?” And Ziba said to the king, “Behold, he is in the house of Machir the son of Ammiel in Lo-debar.”

І сказав йому цар: Де він? А Ціва відказав цареві: Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.

5 T hen King David sent and brought him from the house of Machir the son of Ammiel, from Lo-debar.

І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару.

6 M ephibosheth, the son of Jonathan the son of Saul, came to David and fell on his face and prostrated himself. And David said, “Mephibosheth.” And he said, “Here is your servant!”

І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: Мефівошете! А той відказав: Ось твій раб!

7 D avid said to him, “Do not fear, for I will surely show kindness to you for the sake of your father Jonathan, and will restore to you all the land of your grandfather Saul; and you shall eat at my table regularly.”

І сказав йому Давид: Не бійся, бо справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана, і зверну тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі.

8 A gain he prostrated himself and said, “What is your servant, that you should regard a dead dog like me?”

А той уклонився й сказав: Що твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?

9 T hen the king called Saul’s servant Ziba and said to him, “ All that belonged to Saul and to all his house I have given to your master’s grandson.

А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги, і до нього сказав: Усе, що було Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана.

10 Y ou and your sons and your servants shall cultivate the land for him, and you shall bring in the produce so that your master’s grandson may have food; nevertheless Mephibosheth your master’s grandson shall eat at my table regularly.” Now Ziba had fifteen sons and twenty servants.

І будеш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш приносити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефівошет, син пана твого, буде завжди їсти хліб при моєму столі. А Ціва мав п'ятнадцять синів та двадцять рабів.

11 T hen Ziba said to the king, “According to all that my lord the king commands his servant so your servant will do.” So Mephibosheth ate at David’s table as one of the king’s sons.

І сказав Ціва до царя: Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб. А Мефівошет сказав цар буде їсти при моєму столі, як один із царських синів.

12 M ephibosheth had a young son whose name was Mica. And all who lived in the house of Ziba were servants to Mephibosheth.

А Мефівошет мав малого сина, а ім'я йому Міха. І всі, хто мешкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета.

13 S o Mephibosheth lived in Jerusalem, for he ate at the king’s table regularly. Now he was lame in both feet.

А Мефівошет сидів в Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кривий на обидві свої ноги.