1 T hen Samuel died; and all Israel gathered together and mourned for him, and buried him at his house in Ramah. And David arose and went down to the wilderness of Paran. Nabal and Abigail

І вмер Самуїл, і зібрався ввесь Ізраїль, та й оплакував його, і поховали його в його домі в Рамі. А Давид устав, і пішов у пустиню Паран.

2 N ow there was a man in Maon whose business was in Carmel; and the man was very rich, and he had three thousand sheep and a thousand goats. And it came about while he was shearing his sheep in Carmel

І був чоловік у Маоні, а оселя його на Кармелі, і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібної худоби та тисячу кіз. І був він на Кармелі, коли стригли отару його.

3 ( now the man’s name was Nabal, and his wife’s name was Abigail. And the woman was intelligent and beautiful in appearance, but the man was harsh and evil in his dealings, and he was a Calebite),

А ім'я тому чоловікові Навал, а ім'я жінці його Авіґаїл. А жінка та була доброго розуму та вродлива, чоловік же той був жорстокий та злочинний, із роду Калева.

4 t hat David heard in the wilderness that Nabal was shearing his sheep.

А Давид почув у пустині, що Навал стриже свою отару.

5 S o David sent ten young men; and David said to the young men, “Go up to Carmel, visit Nabal and greet him in my name;

І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: Вийдіть на Кармел, і прийдете до Навала й запитаєте його в моєму йменні про мир,

6 a nd thus you shall say, ‘ Have a long life, peace be to you, and peace be to your house, and peace be to all that you have.

та й скажете так братові моєму: І тобі мир, і дому твоєму мир, і всьому, що твоє, мир!

7 N ow I have heard that you have shearers; now your shepherds have been with us and we have not insulted them, nor have they missed anything all the days they were in Carmel.

А тепер почув я, що в тебе стрижуть. Пастухи твої були з нами, ми не кривдили їх, і нічого не пропало їм по всі дні перебування їх на Кармелі.

8 A sk your young men and they will tell you. Therefore let my young men find favor in your eyes, for we have come on a festive day. Please give whatever you find at hand to your servants and to your son David.’”

Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай знайдуть в очах твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що знайде рука твоя!

9 W hen David’s young men came, they spoke to Nabal according to all these words in David’s name; then they waited.

І прийшли Давидові хлопці, і промовили до Навала, в імені Давида, усі ці слова. І спинилися.

10 B ut Nabal answered David’s servants and said, “ Who is David? And who is the son of Jesse? There are many servants today who are each breaking away from his master.

І відповів Навал Давидовим рабам, і сказав: Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намножилося рабів, що вириваються кожен від пана свого!

11 S hall I then take my bread and my water and my meat that I have slaughtered for my shearers, and give it to men whose origin I do not know?”

І я візьму хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам людям, яких не знаю, звідки то вони?

12 S o David’s young men retraced their way and went back; and they came and told him according to all these words.

І Давидові хлопці пішли назад на свою дорогу, і вернулися, і прийшли, і розповіли йому всі ці слова.

13 D avid said to his men, “Each of you gird on his sword.” So each man girded on his sword. And David also girded on his sword, and about four hundred men went up behind David while two hundred stayed with the baggage.

А Давид сказав до людей своїх: Припережіть кожен меча свого! І приперезали кожен меча свого, і приперезав і Давид свого меча. І вийшло за Давидом близько чотирьох сотень чоловіка, а дві сотні остались при речах.

14 B ut one of the young men told Abigail, Nabal’s wife, saying, “Behold, David sent messengers from the wilderness to greet our master, and he scorned them.

А один хлопець із Навалових слуг доніс Авіґаїл, Наваловій жінці, говорячи: Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувся на них.

15 Y et the men were very good to us, and we were not insulted, nor did we miss anything as long as we went about with them, while we were in the fields.

А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого нам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були ми на полі.

16 T hey were a wall to us both by night and by day, all the time we were with them tending the sheep.

Муром були вони над нами і вночі, і вдень повсякчас, коли ми були з ними, як ми пасли отари.

17 N ow therefore, know and consider what you should do, for evil is plotted against our master and against all his household; and he is such a worthless man that no one can speak to him.” Abigail Intercedes

А тепер пізнай та побач, що зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити.

18 T hen Abigail hurried and took two hundred loaves of bread and two jugs of wine and five sheep already prepared and five measures of roasted grain and a hundred clusters of raisins and two hundred cakes of figs, and loaded them on donkeys.

Тоді Авіґаїл поспішно взяла двісті хлібів, і два бурдюки вина, і п'ятеро приготовлених з отари, і п'ять сеїв пряженого зерна, а сто родзинок, та двісті сушених фіґ. І склала це на ослів.

19 S he said to her young men, “ Go on before me; behold, I am coming after you.” But she did not tell her husband Nabal.

І сказала вона до своїх слуг: Ідіть передо мною, а я ось піду за вами.

20 I t came about as she was riding on her donkey and coming down by the hidden part of the mountain, that behold, David and his men were coming down toward her; so she met them.

І сталося, як вона їхала на ослі й спускалася в гірському укритті, аж ось Давид та люди його сходять навперейми їй. І вона стрінула їх.

21 N ow David had said, “Surely in vain I have guarded all that this man has in the wilderness, so that nothing was missed of all that belonged to him; and he has returned me evil for good.

А Давид сказав: Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!

22 M ay God do so to the enemies of David, and more also, if by morning I leave as much as one male of any who belong to him.”

Так нехай зробить Бог Давидовим ворогам, і так нехай додасть, якщо я позоставлю до ранку зо всього належного йому бодай те, що мочиться до стіни!

23 W hen Abigail saw David, she hurried and dismounted from her donkey, and fell on her face before David and bowed herself to the ground.

А Авіґаїл побачила Давида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давидом на обличчя своє, та й вклонилася до землі.

24 S he fell at his feet and said, “On me alone, my lord, be the blame. And please let your maidservant speak to you, and listen to the words of your maidservant.

І впала вона до ніг йому та й сказала: На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці.

25 P lease do not let my lord pay attention to this worthless man, Nabal, for as his name is, so is he. Nabal is his name and folly is with him; but I your maidservant did not see the young men of my lord whom you sent.

Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім'я його, такий він: Навал ім'я йому, і глупота з ним! А я, невільниця твоя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав.

26 “ Now therefore, my lord, as the Lord lives, and as your soul lives, since the Lord has restrained you from shedding blood, and from avenging yourself by your own hand, now then let your enemies and those who seek evil against my lord, be as Nabal.

А тепер, мій пане, як живий Господь і як жива душа твоя! Господь стримає тебе, щоб ти не ввійшов до пролиття крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А тепер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукають зла на пана мого!

27 N ow let this gift which your maidservant has brought to my lord be given to the young men who accompany my lord.

А оце дарунок, якого принесла твоя невільниця своєму панові, буде даний хлопцям, що служать моєму панові.

28 P lease forgive the transgression of your maidservant; for the Lord will certainly make for my lord an enduring house, because my lord is fighting the battles of the Lord, and evil will not be found in you all your days.

Прости ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій провадить війни Господні, і зло не буде знайдене в тобі за твоїх днів.

29 S hould anyone rise up to pursue you and to seek your life, then the life of my lord shall be bound in the bundle of the living with the Lord your God; but the lives of your enemies He will sling out as from the hollow of a sling.

І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв'язана у в'язці живих із Господом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх нехай Він її кине, як із пращі!

30 A nd when the Lord does for my lord according to all the good that He has spoken concerning you, and appoints you ruler over Israel,

І станеться, коли Господь зробить моєму панові все добре, що говорив про тебе, і настановить тебе володарем над Ізраїлем,

31 t his will not cause grief or a troubled heart to my lord, both by having shed blood without cause and by my lord having avenged himself. When the Lord deals well with my lord, then remember your maidservant.”

то це не буде тобі на спотикання та на спокусу серця мого пана, як коли б пролив ти надармо кров, і пан мій пімстився сам. А коли Господь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про свою невільницю!

32 T hen David said to Abigail, “ Blessed be the Lord God of Israel, who sent you this day to meet me,

І сказав Давид до Авіґаїл: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!

33 a nd blessed be your discernment, and blessed be you, who have kept me this day from bloodshed and from avenging myself by my own hand.

І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.

34 N evertheless, as the Lord God of Israel lives, who has restrained me from harming you, unless you had come quickly to meet me, surely there would not have been left to Nabal until the morning light as much as one male.”

Але живий Господь, Бог Ізраїлів, що стримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поспішила, і не прийшла назустріч мені, то до світла ранку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочиться до стіни!

35 S o David received from her hand what she had brought him and said to her, “ Go up to your house in peace. See, I have listened to you and granted your request.”

І взяв Давид із руки її те, що вона принесла йому, а їй сказав: Іди з миром до свого дому! Бачиш, я послухався голосу твого, і простив тобі!

36 T hen Abigail came to Nabal, and behold, he was holding a feast in his house, like the feast of a king. And Nabal’s heart was merry within him, for he was very drunk; so she did not tell him anything at all until the morning light.

І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття в його домі, немов прийняття царське! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'яний. І вона не розповіла йому нічого, ані малого, ані великого аж до світла ранку.

37 B ut in the morning, when the wine had gone out of Nabal, his wife told him these things, and his heart died within him so that he became as a stone.

І сталося, вранці, коли Навал витверезився, то жінка його розповіла йому про цю справу. І завмерло йому серце в його середині, і він став, як камінь.

38 A bout ten days later, the Lord struck Nabal and he died. David Marries Abigail

І сталося днів через десять, і вразив Господь Навала, і той помер.

39 W hen David heard that Nabal was dead, he said, “Blessed be the Lord, who has pleaded the cause of my reproach from the hand of Nabal and has kept back His servant from evil. The Lord has also returned the evildoing of Nabal on his own head.” Then David sent a proposal to Abigail, to take her as his wife.

І почув Давид, що Навал помер, і сказав: Благословенний Господь, що розсудив справу образи моєї від Навала, а раба Свого стримав від зла, зло Навала звернув Господь на його голову! І Давид послав, і говорив про Авіґаїл, щоб узяти її собі за жінку.

40 W hen the servants of David came to Abigail at Carmel, they spoke to her, saying, “David has sent us to you to take you as his wife.”

І прийшли Давидові раби до Авіґаїл на Кармел, і промовляли до неї, говорячи: Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку.

41 S he arose and bowed with her face to the ground and said, “Behold, your maidservant is a maid to wash the feet of my lord’s servants.”

А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: Ось твоя служниця готова стати невільницею, щоб мити ноги рабів пана мого!

42 T hen Abigail quickly arose, and rode on a donkey, with her five maidens who attended her; and she followed the messengers of David and became his wife.

І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п'ятеро служанок її йшли при ногах її. І пішла вона за Давидовими посланцями, та й стала йому за жінку.

43 D avid had also taken Ahinoam of Jezreel, and they both became his wives.

А Ахіноам узяв Давида з Їзреелу, і вони обидві стали йому за жінок.

44 N ow Saul had given Michal his daughter, David’s wife, to Palti the son of Laish, who was from Gallim.

А Саул віддав дочку свою Мелхолу, Давидову жінку, Палтієві, Лаїшевому синові, що з Ґалліму.