1 F or I have taken all this to my heart and explain it that righteous men, wise men, and their deeds are in the hand of God. Man does not know whether it will be love or hatred; anything awaits him.

Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учинки у Божій руці, так само любов чи ненависть: Людина не знає нічого, що є перед нею!

2 I t is the same for all. There is one fate for the righteous and for the wicked; for the good, for the clean and for the unclean; for the man who offers a sacrifice and for the one who does not sacrifice. As the good man is, so is the sinner; as the swearer is, so is the one who is afraid to swear.

Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому, хто жертву приносить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто клянеться, як і тому, хто клятви боїться!...

3 T his is an evil in all that is done under the sun, that there is one fate for all men. Furthermore, the hearts of the sons of men are full of evil and insanity is in their hearts throughout their lives. Afterwards they go to the dead.

Оце зле у всім, що під сонцем тим діється, що однакове всім випадає, і серце людських синів повне зла, і за життя їхнього безумство в їхньому серці, а по тому до мертвих відходять...

4 F or whoever is joined with all the living, there is hope; surely a live dog is better than a dead lion.

Хто знаходиться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж левові мертвому!

5 F or the living know they will die; but the dead do not know anything, nor have they any longer a reward, for their memory is forgotten.

Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них,

6 I ndeed their love, their hate and their zeal have already perished, and they will no longer have a share in all that is done under the sun.

і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!...

7 G o then, eat your bread in happiness and drink your wine with a cheerful heart; for God has already approved your works.

Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!

8 L et your clothes be white all the time, and let not oil be lacking on your head.

Нехай кожного часу одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оливи!

9 E njoy life with the woman whom you love all the days of your fleeting life which He has given to you under the sun; for this is your reward in life and in your toil in which you have labored under the sun. Whatever Your Hand Finds to Do

Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі дні марноти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі дні марноти твоєї, бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді, що під сонцем ним трудишся ти!

10 W hatever your hand finds to do, do it with all your might; for there is no activity or planning or knowledge or wisdom in Sheol where you are going.

Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!

11 I again saw under the sun that the race is not to the swift and the battle is not to the warriors, and neither is bread to the wise nor wealth to the discerning nor favor to men of ability; for time and chance overtake them all.

Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!

12 M oreover, man does not know his time: like fish caught in a treacherous net and birds trapped in a snare, so the sons of men are ensnared at an evil time when it suddenly falls on them.

Бо часу свого людина не знає, мов риби, половлені в пагубну сітку, і мов птахи, захоплені в сільце, так хапаються людські сини за час лиха, коли воно нагло спадає на них!...

13 A lso this I came to see as wisdom under the sun, and it impressed me.

Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:

14 T here was a small city with few men in it and a great king came to it, surrounded it and constructed large siegeworks against it.

Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточив, і побудував проти нього велику облогу.

15 B ut there was found in it a poor wise man and he delivered the city by his wisdom. Yet no one remembered that poor man.

Але в ньому знайшлася людина убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу людину!

16 S o I said, “ Wisdom is better than strength.” But the wisdom of the poor man is despised and his words are not heeded.

І я говорив: Краща мудрість за силу; однако погорджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!

17 T he words of the wise heard in quietness are better than the shouting of a ruler among fools.

Слова мудрих, почуті в спокої, кращі від крику володаря поміж безглуздими.

18 W isdom is better than weapons of war, but one sinner destroys much good.

Мудрість краща від зброї військової, але один грішник погубить багато добра...