1 F or all this I took to heart, exploring and examining it all, how the righteous (the upright, in right standing with God) and the wise and their works are in the hands of God. Whether it is to be love or hatred no man knows; all that is before them.

Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учинки у Божій руці, так само любов чи ненависть: Людина не знає нічого, що є перед нею!

2 A ll things come alike to all. There is one event to the righteous and to the wicked, to the good and to the clean and to the unclean; to him who sacrifices and to him who does not sacrifice. As is the good man, so is the sinner; and he who swears is as he who fears and shuns an oath.

Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому, хто жертву приносить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто клянеться, як і тому, хто клятви боїться!...

3 T his evil is in all that is done under the sun: one fate comes to all. Also the hearts of men are full of evil, and madness is in their hearts while they live, and after that they go to the dead.

Оце зле у всім, що під сонцем тим діється, що однакове всім випадає, і серце людських синів повне зла, і за життя їхнього безумство в їхньому серці, а по тому до мертвих відходять...

4 b ut he who is joined to all the living has hope—for a living dog is better than a dead lion.

Хто знаходиться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж левові мертвому!

5 F or the living know that they will die, but the dead know nothing; and they have no more reward, for the memory of them is forgotten.

Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них,

6 T heir love and their hatred and their envy have already perished; neither have they any more a share in anything that is done under the sun.

і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!...

7 G o your way, eat your bread with joy, and drink your wine with a cheerful heart, for God has already accepted your works.

Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!

8 L et your garments be always white, and let your head not lack oil.

Нехай кожного часу одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оливи!

9 L ive joyfully with the wife whom you love all the days of your vain life which He has given you under the sun—all the days of futility. For that is your portion in this life and in your work at which you toil under the sun.

Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі дні марноти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі дні марноти твоєї, бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді, що під сонцем ним трудишся ти!

10 W hatever your hand finds to do, do it with all your might, for there is no work or device or knowledge or wisdom in Sheol (the place of the dead), where you are going.

Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!

11 I returned and saw under the sun that the race is not to the swift nor the battle to the strong, neither is bread to the wise nor riches to men of intelligence and understanding nor favor to men of skill; but time and chance happen to them all.

Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!

12 F or man also knows not his time: as the fishes are taken in an evil net, and as the birds are caught in the snare, so are the sons of men snared in an evil time when falls suddenly upon them.

Бо часу свого людина не знає, мов риби, половлені в пагубну сітку, і мов птахи, захоплені в сільце, так хапаються людські сини за час лиха, коли воно нагло спадає на них!...

13 T his wisdom have I seen also under the sun, and it seemed great to me:

Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:

14 T here was a little city with few men in it. And a great king came against it and besieged it and built great bulwarks against it.

Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточив, і побудував проти нього велику облогу.

15 B ut there was found in it a poor wise man, and he by his wisdom delivered the city. Yet no man remembered that poor man.

Але в ньому знайшлася людина убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу людину!

16 B ut I say that wisdom is better than might, though the poor man’s wisdom is despised and his words are not heeded.

І я говорив: Краща мудрість за силу; однако погорджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!

17 T he words of wise men heard in quiet are better than the shouts of him who rules among fools.

Слова мудрих, почуті в спокої, кращі від крику володаря поміж безглуздими.

18 W isdom is better than weapons of war, but one sinner destroys much good.

Мудрість краща від зброї військової, але один грішник погубить багато добра...