1 W hen the queen of Sheba heard of the fame of Solomon with the name of the Lord, she came to prove him with hard questions (problems and riddles).

А цариця Шеви, коли почула була про славу Соломона, щодо Господнього Імени, то прийшла випробувати його загадками.

2 S he came to Jerusalem with a very great train, with camels bearing spices, very much gold, and precious stones. When she had come to Solomon, she communed with him about all that was in her mind.

І прийшла вона до Єрусалиму з дуже великим багатством, з верблюдами, що несли пахощі, і з дуже численним золотом, і з дорогим камінням. І прийшла вона до Соломона, і говорила йому все, що було на серці її.

3 S olomon answered all her questions; there was nothing hidden from the king which he failed to explain to her.

І Соломон вияснив їй усі її слова, не було речі, незнаної цареві, якої не порішив би він їй.

4 W hen the queen of Sheba had seen all Solomon’s wisdom and skill, the house he had built,

І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість, та дім, що він збудував,

5 T he food of his table, the seating of his officials, the standing at attention of his servants, their apparel, his cupbearers, his ascent by which he went up to the house of the Lord, she was breathless and overcome.

і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і напої його, і цілопалення, що він приносить у Господньому домі, і не могла вона з дива вийти!

6 S he said to the king, It was a true report I heard in my own land of your acts and sayings and wisdom.

І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.

7 I did not believe it until I came and my eyes had seen. Behold, the half was not told me. You have added wisdom and goodness exceeding the fame I heard.

І не повірила я тим словам, аж поки не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина: ти перевищив мудрість та добро тієї слави, про яку я чула!

8 H appy are your men! Happy are these your servants who stand continually before you, hearing your wisdom!

Щасливі люди твої, щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм, що слухають твою мудрість!

9 B lessed be the Lord your God, Who delighted in you and set you on the throne of Israel! Because the Lord loved Israel forever, He made you king to execute justice and righteousness.

Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Ізраїлів трон, через Господню любов до Ізраїля навіки. І Він настановив тебе царем, щоб чинити право та справедливість.

10 A nd she gave the king 120 talents of gold and of spices a very great store and precious stones. Never again came such abundance of spices as these the queen of Sheba gave King Solomon.

І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дорогого каміння. Більш уже ніколи не приходило так багато, як оці пахощі, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!

11 T he navy also of Hiram brought from Ophir gold and a great plenty of almug (algum) wood and precious stones.

І також Хірамові кораблі, що довозили золото з Офіру, спроваджували з Офіру багато алмуґового дерева та дороге каміння.

12 O f the almug wood the king made pillars for the house of the Lord and for the king’s house, and lyres also and harps for the singers. No such almug wood came again or has been seen to this day.

І поробив цар з алмуґового дерева поруччя для Господнього храму та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. Ніколи не приходило так багато алмуґового дерева, і не бачено аж до цього дня!

13 K ing Solomon gave to the queen of Sheba all she wanted, whatever she asked, besides his gifts to her from his royal bounty. So she returned to her own country, she and her servants.

А цар Соломон дав цариці Шеви на жадання її все, чого вона бажала, окрім того, що дав їй як царський дарунок Соломонів. І обернулася вона, та й пішла до свого краю, вона та слуги її.

14 N ow the weight of gold that came to Solomon in one year was 666 talents of gold,

І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень шістдесят і шість талантів золота,

15 B esides what the traders brought and the traffic of the merchants and from all the kings and governors of the land of Arabia.

окрім того, що приходило від купців та з торгівлі ходячих, та від усіх царів Арабії та краєвих намісників.

16 K ing Solomon made 200 large shields of beaten gold; 600 shekels of gold went into each shield.

І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів золота йшло на одного щита,

17 A nd he made 300 shields of beaten gold; three minas of gold went into each shield. The king put them in the House of the Forest of Lebanon.

та три сотні щитів менших із кутого золота, три міні золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.

18 A lso the king made a great throne of ivory and overlaid it with the finest gold.

І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його щирим золотом.

19 T he throne had six steps, and attached at the rear of the top of the throne was a round covering or canopy. On either side of the seat were armrests, and two lions stood beside the armrests.

У трона було шість ступенів; а голова в трона кругляста позад його та поруччя з того й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.

20 T welve lions stood there, one on either end of each of the six steps; there was nothing like it ever made in any kingdom.

І дванадцять левів стояли там на шости ступенях із того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!

21 A ll King Solomon’s drinking vessels were of gold, and all vessels of the House of the Forest of Lebanon were of pure gold. None were of silver; it was accounted as nothing in the days of Solomon.

І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого із срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.

22 F or the king had a fleet of ships of Tarshish at sea with the fleet of Hiram. Once every three years the fleet of ships of Tarshish came bringing gold, silver, ivory, apes, and peacocks.

Бо цар мав на морі таршіські кораблі разом із кораблями Хірамовими. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото, і срібло, і слонову кість, і мавп, і пав.

23 S o King Solomon exceeded all the kings of the earth in riches and in wisdom (skill).

І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.

24 A nd all the earth sought the presence of Solomon to hear his wisdom which God had put in his mind.

І вся земля хотіла бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.

25 E very man brought tribute: vessels of silver and gold, garments, equipment, spices, horses, and mules, so much year by year.

І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, і зброю, і пахощі, коні та мули, із року в рік.

26 S olomon collected chariots and horsemen; he had 1, 400 chariots and 12, 000 horsemen, which he stationed in the chariot cities and with the king in Jerusalem.

І назбирав Соломон колесниць та верхівців, і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та з царем в Єрусалимі.

27 T he king made silver as common in Jerusalem as stones, and cedars as plentiful as the sycamore trees in the lowlands.

І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, як каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!

28 S olomon’s horses were brought out of Egypt, and the king’s merchants received them in droves, each at a price.

А коней, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царські купці брали їх із Кеве за встановлені гроші.

29 A chariot could be brought out of Egypt for 600 shekels of silver, and a horse for 150. And so to all the kings of the Hittites and of Syria they were exported by the king’s merchants.

І входила й виходила колесниця з Єгипту за шість сотень шеклів срібла, а кінь за сто й п'ятдесят. І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царям сирійським.