1 A nd when the day of Pentecost had fully come, they were all assembled together in one place,

Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.

2 W hen suddenly there came a sound from heaven like the rushing of a violent tempest blast, and it filled the whole house in which they were sitting.

І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.

3 A nd there appeared to them tongues resembling fire, which were separated and distributed and which settled on each one of them.

І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.

4 A nd they were all filled (diffused throughout their souls) with the Holy Spirit and began to speak in other (different, foreign) languages (tongues), as the Spirit kept giving them clear and loud expression.

Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

5 N ow there were then residing in Jerusalem Jews, devout and God-fearing men from every country under heaven.

Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.

6 A nd when this sound was heard, the multitude came together and they were astonished and bewildered, because each one heard them speaking in his own dialect.

А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...

7 A nd they were beside themselves with amazement, saying, Are not all these who are talking Galileans?

Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?

8 T hen how is it that we hear, each of us, in our own (particular) dialect to which we were born?

Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?

9 P arthians and Medes and Elamites and inhabitants of Mesopotamia, Judea and Cappadocia, Pontus and Asia,

Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,

10 P hrygia and Pamphylia, Egypt and the parts of Libya about Cyrene, and the transient residents from Rome, both Jews and the proselytes,

і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,

11 C retans and Arabians too—we all hear them speaking in our own native tongues the mighty works of God!

юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!

12 A nd all were beside themselves with amazement and were puzzled and bewildered, saying one to another, What can this mean?

І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?

13 B ut others made a joke of it and derisively said, They are simply drunk and full of sweet wine.

А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!

14 B ut Peter, standing with the eleven, raised his voice and addressed them: You Jews and all you residents of Jerusalem, let this be to you so that you will know and understand; listen closely to what I have to say.

Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!

15 F or these men are not drunk, as you imagine, for it is the third hour (about 9: 00 a. m.) of the day;

Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,

16 B ut this is what was spoken through the prophet Joel:

а це те, що пророк Йоіл передрік:

17 A nd it shall come to pass in the last days, God declares, that I will pour out of My Spirit upon all mankind, and your sons and your daughters shall prophesy '> telling forth the divine counsels] and your young men shall see visions ( divinely granted appearances), and your old men shall dream '> divinely suggested] dreams.

І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.

18 Y es, and on My menservants also and on My maidservants in those days I will pour out of My Spirit, and they shall prophesy '> telling forth the divine counsels and predicting future events pertaining especially to God’s kingdom].

І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!

19 A nd I will show wonders in the sky above and signs on the earth beneath, blood and fire and smoking vapor;

І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.

20 T he sun shall be turned into darkness and the moon into blood before the obvious day of the Lord comes—that great and notable and conspicuous and renowned.

Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

21 A nd it shall be that whoever shall call upon the name of the Lord '> invoking, adoring, and worshiping the Lord—Christ] shall be saved.

І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.

22 Y ou men of Israel, listen to what I have to say: Jesus of Nazareth, a Man accredited and pointed out and shown forth and commended and attested to you by God by the mighty works and wonders and signs which God worked through Him in your midst, as you yourselves know—

Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

23 T his Jesus, when delivered up according to the definite and fixed purpose and settled plan and foreknowledge of God, you crucified and put out of the way by the hands of lawless and wicked men.

Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.

24 G od raised Him up, liberating Him from the pangs of death, seeing that it was not possible for Him to continue to be controlled or retained by it.

Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.

25 F or David says in regard to Him, I saw the Lord constantly before me, for He is at my right hand that I may not be shaken or overthrown or cast down.

Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

26 T herefore my heart rejoiced and my tongue exulted exceedingly; moreover, my flesh also will dwell in hope.

Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.

27 F or You will not abandon my soul, leaving it helpless in Hades (the state of departed spirits), nor let Your Holy One know decay or see destruction.

Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

28 Y ou have made known to me the ways of life; You will enrapture me with and in Your presence.

Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!

29 B rethren, it is permitted me to tell you confidently and with freedom concerning the patriarch David that he both died and was buried, and his tomb is with us to this day.

Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.

30 B eing however a prophet, and knowing that God had sealed to him with an oath that He would set one of his descendants on his throne,

А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,

31 H e, foreseeing this, spoke of the resurrection of the Christ (the Messiah) that He was not deserted and left in Hades (the state of departed spirits), nor did His body know decay or see destruction.

у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.

32 T his Jesus God raised up, and of that all we are witnesses.

Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

33 B eing therefore lifted high by and to the right hand of God, and having received from the Father the promised Holy Spirit, He has made this outpouring which you yourselves both see and hear.

А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

34 F or David did not ascend into the heavens; yet he himself says, The Lord said to my Lord, Sit at My right hand and share My throne

Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,

35 U ntil I make Your enemies a footstool for Your feet.

доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

36 T herefore let the whole house of Israel recognize beyond all doubt and acknowledge assuredly that God has made Him both Lord and Christ (the Messiah)—this Jesus Whom you crucified.

Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!

37 N ow when they heard this they were stung (cut) to the heart, and they said to Peter and the rest of the apostles (special messengers), Brethren, what shall we do?

Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?

38 A nd Peter answered them, Repent (change your views and purpose to accept the will of God in your inner selves instead of rejecting it) and be baptized, every one of you, in the name of Jesus Christ for the forgiveness of and release from your sins; and you shall receive the gift of the Holy Spirit.

А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!

39 F or the promise is to and for you and your children, and to and for all that are far away, to and for as many as the Lord our God invites and bids to come to Himself.

Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.

40 A nd solemnly and earnestly witnessed (testified) and admonished (exhorted) with much more continuous speaking and warned (reproved, advised, encouraged) them, saying, Be saved from this crooked (perverse, wicked, unjust) generation.

І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!

41 T herefore those who accepted and welcomed his message were baptized, and there were added that day about 3, 000 souls.

Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

42 A nd they steadfastly persevered, devoting themselves constantly to the instruction and fellowship of the apostles, to the breaking of bread and prayers.

І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.

43 A nd a sense of awe (reverential fear) came upon every soul, and many wonders and signs were performed through the apostles (the special messengers).

І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.

44 A nd all who believed (who adhered to and trusted in and relied on Jesus Christ) were united and they had everything in common;

А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.

45 A nd they sold their possessions (both their landed property and their movable goods) and distributed the price among all, according as any had need.

І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.

46 A nd day after day they regularly assembled in the temple with united purpose, and in their homes they broke bread. They partook of their food with gladness and simplicity and generous hearts,

І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,

47 C onstantly praising God and being in favor and goodwill with all the people; and the Lord kept adding daily those who were being saved.

вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.