1 ¶ And when the day of Pentecost was fully come, they were all with one accord in one place.

Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.

2 A nd suddenly there came a sound from heaven as of a rushing mighty wind, and it filled all the house where they were sitting.

І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.

3 A nd there appeared unto them cloven tongues like as of fire, and it sat upon each of them.

І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.

4 A nd they were all filled with the Holy Spirit and began to speak in other tongues, as the Spirit gave them utterance.

Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

5 ¶ (And there were dwelling at Jerusalem Jews, devout men, out of every nation under heaven.)

Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.

6 N ow at this sound, the multitude came together and were confounded because each one heard them speak in his own tongue.

А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...

7 A nd they were all amazed and marvelled, saying one to another, Behold, are not all these who speak Galilaeans?

Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?

8 A nd how do we hear each one speak in our own tongue, with which we were brought up?

Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?

9 P arthians and Medes and Elamites and the dwellers in Mesopotamia and in Judaea and Cappadocia, in Pontus and Asia,

Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,

10 P hrygia and Pamphylia, in Egypt and in the parts of Libya about Cyrene, and strangers of Rome, Jews and proselytes,

і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,

11 C retes and Arabians, we hear them speak in our tongues the wonderful works of God.

юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!

12 A nd they were all amazed and were in doubt, saying one to another, What does this mean?

І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?

13 O thers mocking said, These men are full of new wine.

А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!

14 ¶ Then Peter, standing up with the eleven, lifted up his voice and said unto them, Ye men of Judaea and all ye that dwell in Jerusalem, be this known unto you and hearken to my words;

Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!

15 f or these are not drunken, as ye suppose, seeing it is but the third hour of the day.

Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,

16 B ut this is that which was spoken by the prophet Joel:

а це те, що пророк Йоіл передрік:

17 A nd it shall come to pass in the last days, saith God, I will pour out of my Spirit upon all flesh; and your sons and your daughters shall prophesy, and your young men shall see visions, and your old men shall dream dreams;

І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.

18 a nd for certain on my slaves and on my handmaids I will pour out in those days of my Spirit, and they shall prophesy;

І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!

19 a nd I will show wonders in heaven above, and signs in the earth beneath: blood, and fire, and vapour of smoke;

І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.

20 t he sun shall be turned into darkness, and the moon into blood before that great and notable day of the Lord shall come;

Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

21 a nd it shall come to pass that whosoever shall call on the name of the Lord shall be saved.

І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.

22 Y e men of Israel, hear these words: Jesus of Nazareth, a man approved of God among you by miracles and wonders and signs, which God did by him in the midst of you, as ye yourselves also know,

Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

23 h im, being delivered by the determinate counsel and foreknowledge of God, ye have taken and by wicked hands have crucified and slain,

Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.

24 w hom God has raised up, having loosed the pains of death because it was not possible for him to be held by it.

Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.

25 F or David speaks concerning him, I foresaw the Lord always before my face, for he is on my right hand, that I should not be moved,

Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

26 t herefore did my heart rejoice, and my tongue was glad; moreover even my flesh shall rest in hope

Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.

27 b ecause thou wilt not leave my soul in Hades, neither wilt thou suffer thine Holy One to see corruption.

Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

28 T hou hast made known to me the ways of life; thou shalt make me full of joy with thy countenance.

Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!

29 M en and brethren, let me freely speak unto you of the patriarch David, that he is both dead and buried, and his sepulchre is with us unto this day.

Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.

30 T herefore being a prophet and knowing that God had sworn with an oath to him that of the fruit of his loins, according to the flesh, he would raise up the Christ to sit on his throne;

А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,

31 h e, seeing this before, spoke of the resurrection of the Christ, that his soul was not left in Hades, neither did his flesh see corruption.

у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.

32 T his Jesus God has raised up, of whom we all are witnesses.

Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

33 T herefore being raised up by the right hand of God and having received of the Father the promise of the Holy Spirit, he has poured out this which ye now see and hear.

А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

34 F or David did not ascend into the heavens, but he saith himself, The LORD said unto my Lord, Sit thou on my right hand

Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,

35 u ntil I make thy foes thy footstool.

доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

36 T herefore let all the house of Israel know assuredly that God has made this same Jesus, whom ye have crucified, both Lord and Christ.

Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!

37 ¶ Now when they heard this, they were pricked in their heart and said unto Peter and to the rest of the apostles, Men and brethren, what shall we do?

Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?

38 T hen Peter said unto them, Repent and be baptized each one of you into the name of Jesus Christ for the remission of sins, and ye shall receive the gift of the Holy Spirit.

А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!

39 F or the promise is unto you and to your children and to all that are afar off, even as many as the Lord our God shall call.

Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.

40 A nd with many other words he testified and exhorted, saying, Be saved from this perverse generation.

І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!

41 S o that those who gladly received his word were baptized, and the same day there were added unto them about three thousand souls.

Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

42 ¶ And they continued steadfastly in the apostles’ doctrine and fellowship and in breaking of bread and in prayers.

І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.

43 A nd fear came upon every soul, and many wonders and signs were done by the apostles.

І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.

44 A nd all that believed were together and had all things common

А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.

45 a nd sold their possessions and property and distributed them to everyone, as each one had need.

І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.

46 A nd they, continuing daily with one accord in the temple and breaking bread from house to house, they ate their food together with gladness and singleness of heart,

І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,

47 p raising God and having grace with all the people. And the Lord added to the congregation daily such as should be saved.

вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.