1 ¶ And it came to pass, when all the kings of the Amorites, who were on the west side of the Jordan, and all the kings of the Canaanites, who were by the sea, heard that the LORD had dried up the waters of the Jordan from before the sons of Israel until we had passed, that their heart melted, and there was no more spirit in them before the sons of Israel.

І сталося, як усі аморейські царі, що по той бік Йордану на захід, і всі ханаанські царі, що над морем, почули, що Господь висушив був воду Йордану перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо страху перед Ізраїлевими синами.

2 A t that time the LORD said unto Joshua, Make thee sharp knives and circumcise again the sons of Israel the second time.

Того часу сказав Господь до Ісуса: Нароби собі камінних ножів, і пообрізуй Ізраїлевих синів знову, другий раз.

3 A nd Joshua made himself sharp knives and circumcised the sons of Israel at the hill of the foreskins.

І наробив собі Ісус камінних ножів, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.

4 A nd this is the reason why Joshua circumcised them: All the people that had come out of Egypt, that were males, even all the men of war, had died in the wilderness by the way, after they came out of Egypt.

А оце та причина, чому Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.

5 N ow all the people that had come out were circumcised; but all the people that were born in the wilderness by the way, after they came forth out of Egypt, were not circumcised.

Бо був обрізаний увесь народ, що виходив, а всього народу, що народився в пустині в дорозі по виході з Єгипту, не обрізували.

6 F or the sons of Israel walked forty years in the wilderness until all the people that were men of war, who had come out of Egypt, were consumed because they did not listen to the voice of the LORD; therefore, the LORD swore unto them that he would not let them see the land which the LORD had sworn unto their fathers that he would give us, a land that flows with milk and honey.

Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того Краю, що Господь заприсягнув був їхнім батькам дати їм Край, який тече молоком та медом.

7 B ut their sons, whom he raised up in their stead, them Joshua circumcised; for they were uncircumcised because they had not been circumcised by the way.

А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.

8 A nd when they had finished circumcising all the people, they abode in the same place in the camp until they were whole.

І сталося, як увесь народ закінчив обрізуватися, то вони осіли в таборі на своїх місцях аж до видужання.

9 A nd the LORD said unto Joshua, Today I have rolled away the reproach of Egypt from off you. Therefore, the name of the place is called Gilgal unto this day.

І сказав Господь до Ісуса: Сьогодні Я зняв з вас єгипетську ганьбу. І назвав те місце ім'ям: Ґілґал, і так є аж до цього дня.

10 ¶ And the sons of Israel encamped in Gilgal and celebrated the passover on the fourteenth day of the month, in the evening, in the plains of Jericho.

І таборували Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і справили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихонських степах.

11 A nd they ate of the fruit of the land, unleavened cakes, on the next day after the passover and parched new ears of grain in the same day.

А назавтра по Пасці їли вони того самого дня з урожаю того Краю, опрісноки та пражене.

12 A nd the manna ceased on the next day after they had begun to eat of the fruit of the land; and the sons of Israel never had manna again; but they ate of the fruits of the land of Canaan that year.

І перестала падати манна з другого дня, як вони їли з урожаю того Краю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, і їли вони того року з урожаю ханаанського Краю.

13 ¶ And Joshua, being near Jericho, lifted up his eyes and looked, and, behold, there stood a man over against him with his sword drawn in his hand. And Joshua went unto him and said unto him, Art thou one of us or one of our adversaries?

І сталося, коли Ісус був при Єрихоні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а витягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому: Чи ти наш, чи наших ворогів?

14 A nd he said, No, but I am the Prince of the host of the LORD; now I am come. Then Joshua falling upon his face in the earth worshipped him and said unto him, What saith my lord unto his slave?

А той відказав: Ні, бо я вождь Господнього війська, тепер я прийшов. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав йому: Що говорить мій пан своєму рабові?

15 A nd the Prince of the LORD’s host said unto Joshua, Loose thy shoes from off thy feet, for the place on which thou dost stand is holy. And Joshua did so.

І сказав вождь Господнього війська до Ісуса: Скинь взуття своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно! І зробив Ісус так.