1 S o it was, when all the kings of the Amorites who were on the west side of the Jordan, and all the kings of the Canaanites who were by the sea, heard that the Lord had dried up the waters of the Jordan from before the children of Israel until we had crossed over, that their heart melted; and there was no spirit in them any longer because of the children of Israel.

І сталося, як усі аморейські царі, що по той бік Йордану на захід, і всі ханаанські царі, що над морем, почули, що Господь висушив був воду Йордану перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо страху перед Ізраїлевими синами.

2 A t that time the Lord said to Joshua, “Make flint knives for yourself, and circumcise the sons of Israel again the second time.”

Того часу сказав Господь до Ісуса: Нароби собі камінних ножів, і пообрізуй Ізраїлевих синів знову, другий раз.

3 S o Joshua made flint knives for himself, and circumcised the sons of Israel at the hill of the foreskins.

І наробив собі Ісус камінних ножів, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.

4 A nd this is the reason why Joshua circumcised them: All the people who came out of Egypt who were males, all the men of war, had died in the wilderness on the way, after they had come out of Egypt.

А оце та причина, чому Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.

5 F or all the people who came out had been circumcised, but all the people born in the wilderness, on the way as they came out of Egypt, had not been circumcised.

Бо був обрізаний увесь народ, що виходив, а всього народу, що народився в пустині в дорозі по виході з Єгипту, не обрізували.

6 F or the children of Israel walked forty years in the wilderness, till all the people who were men of war, who came out of Egypt, were consumed, because they did not obey the voice of the Lord —to whom the Lord swore that He would not show them the land which the Lord had sworn to their fathers that He would give us, “a land flowing with milk and honey.”

Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того Краю, що Господь заприсягнув був їхнім батькам дати їм Край, який тече молоком та медом.

7 T hen Joshua circumcised their sons whom He raised up in their place; for they were uncircumcised, because they had not been circumcised on the way.

А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.

8 S o it was, when they had finished circumcising all the people, that they stayed in their places in the camp till they were healed.

І сталося, як увесь народ закінчив обрізуватися, то вони осіли в таборі на своїх місцях аж до видужання.

9 T hen the Lord said to Joshua, “This day I have rolled away the reproach of Egypt from you.” Therefore the name of the place is called Gilgal to this day.

І сказав Господь до Ісуса: Сьогодні Я зняв з вас єгипетську ганьбу. І назвав те місце ім'ям: Ґілґал, і так є аж до цього дня.

10 N ow the children of Israel camped in Gilgal, and kept the Passover on the fourteenth day of the month at twilight on the plains of Jericho.

І таборували Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і справили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихонських степах.

11 A nd they ate of the produce of the land on the day after the Passover, unleavened bread and parched grain, on the very same day.

А назавтра по Пасці їли вони того самого дня з урожаю того Краю, опрісноки та пражене.

12 T hen the manna ceased on the day after they had eaten the produce of the land; and the children of Israel no longer had manna, but they ate the food of the land of Canaan that year. The Commander of the Army of the Lord

І перестала падати манна з другого дня, як вони їли з урожаю того Краю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, і їли вони того року з урожаю ханаанського Краю.

13 A nd it came to pass, when Joshua was by Jericho, that he lifted his eyes and looked, and behold, a Man stood opposite him with His sword drawn in His hand. And Joshua went to Him and said to Him, “ Are You for us or for our adversaries?”

І сталося, коли Ісус був при Єрихоні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а витягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому: Чи ти наш, чи наших ворогів?

14 S o He said, “No, but as Commander of the army of the Lord I have now come.” And Joshua fell on his face to the earth and worshiped, and said to Him, “What does my Lord say to His servant?”

А той відказав: Ні, бо я вождь Господнього війська, тепер я прийшов. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав йому: Що говорить мій пан своєму рабові?

15 T hen the Commander of the Lord ’s army said to Joshua, “Take your sandal off your foot, for the place where you stand is holy.” And Joshua did so.

І сказав вождь Господнього війська до Ісуса: Скинь взуття своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно! І зробив Ісус так.