1 N ow when the queen of Sheba heard of the fame of Solomon, she came to Jerusalem to test Solomon with hard questions, having a very great retinue, camels that bore spices, gold in abundance, and precious stones; and when she came to Solomon, she spoke with him about all that was in her heart.

А цариця Шеви почула була про славу Соломонову, і прийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим багатством, із верблюдами, що несли пахощі та безліч золота й дорогого каміння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було на серці її.

2 S o Solomon answered all her questions; there was nothing so difficult for Solomon that he could not explain it to her.

І Соломон вияснив їй усі її запити, і не було запиту, незнаного Соломонові, якого не порішив би він їй.

3 A nd when the queen of Sheba had seen the wisdom of Solomon, the house that he had built,

І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудував,

4 t he food on his table, the seating of his servants, the service of his waiters and their apparel, his cupbearers and their apparel, and his entryway by which he went up to the house of the Lord, there was no more spirit in her.

і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і чашників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він уходить до Господнього дому, і не могла вона з дива вийти!

5 T hen she said to the king: “ It was a true report which I heard in my own land about your words and your wisdom.

І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.

6 H owever I did not believe their words until I came and saw with my own eyes; and indeed the half of the greatness of your wisdom was not told me. You exceed the fame of which I heard.

І не повірила я їхнім словам, аж поки сама не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина великости твоєї мудрости: ти перевищив славу, про яку я чула!

7 H appy are your men and happy are these your servants, who stand continually before you and hear your wisdom!

Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!

8 B lessed be the Lord your God, who delighted in you, setting you on His throne to be king for the Lord your God! Because your God has loved Israel, to establish them forever, therefore He made you king over them, to do justice and righteousness.”

Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Свого трона за царя у Господа, Бога твого, через любов Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки. І Він настановив тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!

9 A nd she gave the king one hundred and twenty talents of gold, spices in great abundance, and precious stones; there never were any spices such as those the queen of Sheba gave to King Solomon.

І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дороге каміння. І більш уже не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!

10 A lso, the servants of Hiram and the servants of Solomon, who brought gold from Ophir, brought algum wood and precious stones.

І також Хурамові раби та раби Соломонові, що довозили золото з Офіру, спроваджували алмуґове дерево та дороге каміння.

11 A nd the king made walkways of the algum wood for the house of the Lord and for the king’s house, also harps and stringed instruments for singers; and there were none such as these seen before in the land of Judah.

І поробив цар з алмуґового дерева сходи для Господнього дому та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. І такі речі, як вони, не бачені перед тим в юдейському Краї!

12 N ow King Solomon gave to the queen of Sheba all she desired, whatever she asked, much more than she had brought to the king. So she turned and went to her own country, she and her servants. Solomon’s Great Wealth

А цар Соломон дав цариці Шеви все бажання її, чого вона бажала, окрім такого, що вона привезла до царя. І пішла вона назад до свого краю, вона та слуги її.

13 T he weight of gold that came to Solomon yearly was six hundred and sixty-six talents of gold,

І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень і шістдесят і шість талантів золота,

14 b esides what the traveling merchants and traders brought. And all the kings of Arabia and governors of the country brought gold and silver to Solomon.

окрім того, що приходило від купців та з торговлі ходячих. І всі царі арабські та намісники Краю довозили золото й срібло Соломонові.

15 A nd King Solomon made two hundred large shields of hammered gold; six hundred shekels of hammered gold went into each shield.

І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів кутого золота йшло на одного щита,

16 H e also made three hundred shields of hammered gold; three hundred shekels of gold went into each shield. The king put them in the House of the Forest of Lebanon.

та три сотні щитів менших із кутого золота, три сотні шеклів золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.

17 M oreover the king made a great throne of ivory, and overlaid it with pure gold.

І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його чистим золотом.

18 T he throne had six steps, with a footstool of gold, which were fastened to the throne; there were armrests on either side of the place of the seat, and two lions stood beside the armrests.

У трона було шість східців та підніжжя з золота позад трону, та поруччя з цього й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.

19 T welve lions stood there, one on each side of the six steps; nothing like this had been made for any other kingdom.

І дванадцять левів стояли там на шости ступенях з того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!

20 A ll King Solomon’s drinking vessels were gold, and all the vessels of the House of the Forest of Lebanon were pure gold. Not one was silver, for this was accounted as nothing in the days of Solomon.

І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого з срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.

21 F or the king’s ships went to Tarshish with the servants of Hiram. Once every three years the merchant ships came, bringing gold, silver, ivory, apes, and monkeys.

Бо цареві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото та срібло, слонову кість, і мавп та пав.

22 S o King Solomon surpassed all the kings of the earth in riches and wisdom.

І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.

23 A nd all the kings of the earth sought the presence of Solomon to hear his wisdom, which God had put in his heart.

І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.

24 E ach man brought his present: articles of silver and gold, garments, armor, spices, horses, and mules, at a set rate year by year.

І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, зброю та пахощі, коні та мули, що на рік припадало.

25 S olomon had four thousand stalls for horses and chariots, and twelve thousand horsemen whom he stationed in the chariot cities and with the king at Jerusalem.

І було в Соломона чотири тисячі кінських жолобів та колесниць, і дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі.

26 S o he reigned over all the kings from the River to the land of the Philistines, as far as the border of Egypt.

І він панував над усіма царями від Річки й аж до краю филистимлян, і аж до єгипетської границі.

27 T he king made silver as common in Jerusalem as stones, and he made cedar trees as abundant as the sycamores which are in the lowland.

І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!

28 A nd they brought horses to Solomon from Egypt and from all lands. Death of Solomon

А коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.

29 N ow the rest of the acts of Solomon, first and last, are they not written in the book of Nathan the prophet, in the prophecy of Ahijah the Shilonite, and in the visions of Iddo the seer concerning Jeroboam the son of Nebat?

А решта Соломонових діл, перших та останніх, ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в видіннях прозорливця Єді на Єровоама, Неватового сина.

30 S olomon reigned in Jerusalem over all Israel forty years.

І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.

31 T hen Solomon rested with his fathers, and was buried in the City of David his father. And Rehoboam his son reigned in his place.

І спочив Соломон за своїми батьками, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.