1 T hen Moses answered and said, “But suppose they will not believe me or listen to my voice; suppose they say, ‘The Lord has not appeared to you.’”

І відповів Мойсей та й сказав: Таж вони не повірять мені, і не послухають голосу мого, бо скажуть: Господь не явився тобі!

2 S o the Lord said to him, “What is that in your hand?” He said, “A rod.”

І промовив до нього Господь: Що то в руці твоїй? Той відказав: Палиця.

3 A nd He said, “Cast it on the ground.” So he cast it on the ground, and it became a serpent; and Moses fled from it.

І сказав Він: Кинь її на землю! І той кинув її на землю, і вона стала вужем. І втік Мойсей від нього.

4 T hen the Lord said to Moses, “Reach out your hand and take it by the tail” (and he reached out his hand and caught it, and it became a rod in his hand),

І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку, і візьми його за хвоста! І він простяг свою руку й узяв його, і той став палицею в долоні його.

5 “ that they may believe that the Lord God of their fathers, the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob, has appeared to you.”

Щоб повірили, що явився тобі Господь, Бог їхніх батьків, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова.

6 F urthermore the Lord said to him, “Now put your hand in your bosom.” And he put his hand in his bosom, and when he took it out, behold, his hand was leprous, like snow.

І сказав Господь йому ще: Засунь свою руку за пахвину свою! І засунув він руку свою за пахвину свою, і витягнув її, аж ось рука його побіліла від прокази, як сніг!

7 A nd He said, “Put your hand in your bosom again.” So he put his hand in his bosom again, and drew it out of his bosom, and behold, it was restored like his other flesh.

А Він сказав: Поклади знов свою руку за пахвину свою! І він поклав знову руку свою до своєї пахвини, і витягнув її з пахвини своєї, і ось вона стала знову, як тіло його.

8 “ Then it will be, if they do not believe you, nor heed the message of the first sign, that they may believe the message of the latter sign.

І станеться, коли не повірять тобі, і не послухають голосу першої ознаки, то повірять голосу ознаки наступної.

9 A nd it shall be, if they do not believe even these two signs, or listen to your voice, that you shall take water from the river and pour it on the dry land. The water which you take from the river will become blood on the dry land. ”

І станеться коли вони не повірять також обом тим ознакам, і не послухають твого голосу, то ти візьмеш води з Річки, і виллєш на суходіл. І переміниться та вода, що ти візьмеш із Річки, і станеться кров'ю на суходолі.

10 T hen Moses said to the Lord, “O my Lord, I am not eloquent, neither before nor since You have spoken to Your servant; but I am slow of speech and slow of tongue.”

Та Мойсей сказав до Господа: О Господи я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свойого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий.

11 S o the Lord said to him, “Who has made man’s mouth? Or who makes the mute, the deaf, the seeing, or the blind? Have not I, the Lord ?

І сказав йому Господь: Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, чи ж не Я, Господь?

12 N ow therefore, go, and I will be with your mouth and teach you what you shall say.”

А тепер іди, а Я буду з устами твоїми, і буду навчати тебе, що ти маєш говорити.

13 B ut he said, “O my Lord, please send by the hand of whomever else You may send.”

А він відказав: Молю Тебе, Господи, пошли іншого, кого маєш послати.

14 S o the anger of the Lord was kindled against Moses, and He said: “Is not Aaron the Levite your brother? I know that he can speak well. And look, he is also coming out to meet you. When he sees you, he will be glad in his heart.

І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: Чи ж не Аарон твій брат, Левит? Я знаю, що він добре буде говорити. Та ось він вийде навпроти тебе, і побачить тебе, і зрадіє він у серці своїм.

15 N ow you shall speak to him and put the words in his mouth. And I will be with your mouth and with his mouth, and I will teach you what you shall do.

І ти будеш говорити до нього, і вкладеш слова ці в уста його, а Я буду з устами твоїми й з устами його, і буду навчати вас, що маєте робити.

16 S o he shall be your spokesman to the people. And he himself shall be as a mouth for you, and you shall be to him as God.

І він буде говорити за тебе до народу. І станеться, він буде тобі устами, а ти будеш йому замість Бога.

17 A nd you shall take this rod in your hand, with which you shall do the signs.” Moses Goes to Egypt

І ти візьмеш у руку свою оцю палицю, якою ознаки чинитимеш.

18 S o Moses went and returned to Jethro his father-in-law, and said to him, “Please let me go and return to my brethren who are in Egypt, and see whether they are still alive.” And Jethro said to Moses, “Go in peace.”

І пішов Мойсей, і вернувся до тестя свого Їтра, і сказав йому: Піду я, і вернуся до братів своїх, що в Єгипті, і побачу, чи ще живі вони. А Їтро сказав до Мойсея: Іди в мирі!

19 N ow the Lord said to Moses in Midian, “Go, return to Egypt; for all the men who sought your life are dead.”

І сказав Господь до Мойсея в Мідіяні: Іди, вернися до Єгипту, бо вимерли всі люди, що шукали твоєї душі.

20 T hen Moses took his wife and his sons and set them on a donkey, and he returned to the land of Egypt. And Moses took the rod of God in his hand.

І взяв Мойсей жінку свою та синів своїх, і посадив їх на осла, та й вернувся до єгипетського краю. І взяв Мойсей палицю Божу в руку свою.

21 A nd the Lord said to Moses, “When you go back to Egypt, see that you do all those wonders before Pharaoh which I have put in your hand. But I will harden his heart, so that he will not let the people go.

І сказав Господь до Мойсея: Коли ти підеш, щоб вернутися до Єгипту, гляди, щоб усі чуда, які Я вклав у твою руку, ти вчинив їх перед лицем фараона, а Я ожорсточу серце його, і він не відпустить народу.

22 T hen you shall say to Pharaoh, ‘Thus says the Lord: “Israel is My son, My firstborn.

І ти скажеш фараонові: Так сказав Господь: Син Мій, Мій перворідний то Ізраїль.

23 S o I say to you, let My son go that he may serve Me. But if you refuse to let him go, indeed I will kill your son, your firstborn.”’”

І кажу Я тобі: Відпусти Мого сина, і нехай Мені служить. А коли ти відмовиш пустити його, то ось Я вб'ю твого сина, твого перворідного.

24 A nd it came to pass on the way, at the encampment, that the Lord met him and sought to kill him.

І сталося в дорозі на нічлігу, стрів був його Господь і шукав, щоб убити його.

25 T hen Zipporah took a sharp stone and cut off the foreskin of her son and cast it at Moses’ feet, and said, “Surely you are a husband of blood to me!”

Та Ціппора взяла кременя, і обрізала крайню плоть свого сина, і доторкнулася нею до ніг його та й сказала: Бо ти мені наречений крови!

26 S o He let him go. Then she said, “ You are a husband of blood!”—because of the circumcision.

І пустив Він його. Тоді вона сказала: Наречений крови через обрізання.

27 A nd the Lord said to Aaron, “Go into the wilderness to meet Moses.” So he went and met him on the mountain of God, and kissed him.

І сказав Господь до Аарона: Іди назустріч Мойсею в пустиню! І він пішов, і стрів його на горі Божій, і поцілував його.

28 S o Moses told Aaron all the words of the Lord who had sent him, and all the signs which He had commanded him.

І розповів Мойсей Ааронові всі слова Господа, що послав його, і всі ті ознаки, що Він наказав був йому.

29 T hen Moses and Aaron went and gathered together all the elders of the children of Israel.

І пішов був Мойсей та Аарон, і зібрали вони всіх старших Ізраїлевих синів.

30 A nd Aaron spoke all the words which the Lord had spoken to Moses. Then he did the signs in the sight of the people.

І переказав Аарон усі слова, що Господь говорив був Мойсеєві. А той ті ознаки чинив на очах народу.

31 S o the people believed; and when they heard that the Lord had visited the children of Israel and that He had looked on their affliction, then they bowed their heads and worshiped.

І повірив народ той. І почули вони, що згадав Господь Ізраїлевих синів, і що побачив біду їх, і вони схилилися, і поклонилися до землі.