1 “ I have made a covenant with my eyes; Why then should I look upon a young woman?

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

2 F or what is the allotment of God from above, And the inheritance of the Almighty from on high?

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

3 I s it not destruction for the wicked, And disaster for the workers of iniquity?

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

4 D oes He not see my ways, And count all my steps?

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

5 “ If I have walked with falsehood, Or if my foot has hastened to deceit,

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

6 L et me be weighed on honest scales, That God may know my integrity.

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

7 I f my step has turned from the way, Or my heart walked after my eyes, Or if any spot adheres to my hands,

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

8 T hen let me sow, and another eat; Yes, let my harvest be rooted out.

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

9 “ If my heart has been enticed by a woman, Or if I have lurked at my neighbor’s door,

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

10 T hen let my wife grind for another, And let others bow down over her.

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

11 F or that would be wickedness; Yes, it would be iniquity deserving of judgment.

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

12 F or that would be a fire that consumes to destruction, And would root out all my increase.

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

13 “ If I have despised the cause of my male or female servant When they complained against me,

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

14 W hat then shall I do when God rises up? When He punishes, how shall I answer Him?

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

15 D id not He who made me in the womb make them? Did not the same One fashion us in the womb?

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

16 “ If I have kept the poor from their desire, Or caused the eyes of the widow to fail,

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

17 O r eaten my morsel by myself, So that the fatherless could not eat of it

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

18 ( But from my youth I reared him as a father, And from my mother’s womb I guided the widow );

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

19 I f I have seen anyone perish for lack of clothing, Or any poor man without covering;

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

20 I f his heart has not blessed me, And if he was not warmed with the fleece of my sheep;

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

21 I f I have raised my hand against the fatherless, When I saw I had help in the gate;

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

22 T hen let my arm fall from my shoulder, Let my arm be torn from the socket.

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

23 F or destruction from God is a terror to me, And because of His magnificence I cannot endure.

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

24 “ If I have made gold my hope, Or said to fine gold, ‘ You are my confidence’;

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

25 I f I have rejoiced because my wealth was great, And because my hand had gained much;

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

26 I f I have observed the sun when it shines, Or the moon moving in brightness,

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

27 S o that my heart has been secretly enticed, And my mouth has kissed my hand;

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

28 T his also would be an iniquity deserving of judgment, For I would have denied God who is above.

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

29 “ If I have rejoiced at the destruction of him who hated me, Or lifted myself up when evil found him

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

30 ( Indeed I have not allowed my mouth to sin By asking for a curse on his soul);

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

31 I f the men of my tent have not said, ‘Who is there that has not been satisfied with his meat?’

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

32 ( But no sojourner had to lodge in the street, For I have opened my doors to the traveler );

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

33 I f I have covered my transgressions as Adam, By hiding my iniquity in my bosom,

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

34 B ecause I feared the great multitude, And dreaded the contempt of families, So that I kept silence And did not go out of the door—

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

35 O h, that I had one to hear me! Here is my mark. Oh, that the Almighty would answer me, That my Prosecutor had written a book!

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

36 S urely I would carry it on my shoulder, And bind it on me like a crown;

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

37 I would declare to Him the number of my steps; Like a prince I would approach Him.

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

38 “ If my land cries out against me, And its furrows weep together;

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

39 I f I have eaten its fruit without money, Or caused its owners to lose their lives;

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

40 T hen let thistles grow instead of wheat, And weeds instead of barley.” The words of Job are ended.

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.