1 У мову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

2 І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

3 Х іба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

4 Х іба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

5 Я кщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

6 т о нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

7 Я кщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

8 т о нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

9 Я кщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

10 т о хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

11 Б о гидота оце, й це провина підсудна,

12 б о огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

13 Я кщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

14 т о що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

15 Ч и ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

16 Ч и бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

17 Ч и я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

18 Т аж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

19 Я кщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

20 ч и ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

21 Я кщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

22 х ай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

23 Б о острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

24 Ч и я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

25 Ч и тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

26 К оли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

27 т о коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

28 ц е так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

29 Ч и я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

30 Т аки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

31 Х іба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

32 Ч ужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

33 Ч и ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

34 Б о тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

35 О , якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

36 Ч и ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

37 Ч исло кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

38 Я кщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

39 я кщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

40 т о замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.