1 П існя прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...

2 Н аші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!

3 В елике вчинив Господь з нами, були радісні ми!

4 В ернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!

5 Х то сіє з слізьми, зо співом той жне:

6 в се ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!