1 М ав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.

2 Б ула бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.

3 А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.

4 М ала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.

5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.

6 П ри такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,

7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.

8 С вятий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.

9 В она образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,

10 щ о тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.

11 А ле Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,

12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.

13 Б о коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,

14 с кільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!

15 Т ому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.

16 Б о де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,

17 з аповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.

18 Т ому й перший заповіт освячений був не без крови:

19 К оли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,

20 п роказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!

21 Т ак само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю.

22 І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.

23 О тож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами.

24 Б о Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,

25 і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,

26 б о інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.

27 І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,

28 т ак і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.