1 П існя прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!

2 Б агато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!

3 О рали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,

4 т а Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!

5 Н ехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!

6 Б одай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,

7 щ о нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,

8 і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!