1 О тож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,

2 з о всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного,

3 п ильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.

4 О дне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.

5 О дин Господь, одна віра, одне хрищення,

6 о дин Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.

7 А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.

8 Т ому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари!

9 А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?

10 Х то зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все.

11 І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,

12 щ об приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,

13 а ж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,

14 щ об більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду,

15 щ об були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос.

16 А з Нього все тіло, складене й зв'язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов'ю.

17 О тже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,

18 в они запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,

19 в они отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.

20 А ле ви не так пізнали Христа,

21 я кщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,

22 щ об відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,

23 т а відновлятися духом вашого розуму,

24 і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.

25 Т ому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного.

26 Г нівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві,

27 і місця дияволові не давайте!

28 Х то крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному.

29 Н ехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.

30 І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.

31 У сяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.

32 А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!