1 П ослухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,

2 б о даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,

3 б о сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.

4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!

5 З добудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,

6 н е кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!

7 П очаток премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!

8 Т римай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш:

9 в она дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!

10 П ослухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя,

11 д ороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:

12 к оли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!

13 М іцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє!

14 Н а стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,

15 п окинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,

16 б о вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!...

17 Б о вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу попивають.

18 А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!

19 Д орога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...

20 М ій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили!

21 Н ехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!

22 Б о життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування.

23 Н ад усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.

24 В ідкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство губ.

25 Н ехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують.

26 С тежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої:

27 н е вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!