1 П риповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

2 щ об пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

3 щ об прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

4 щ об мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

5 Х ай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

6 щ об пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

7 С трах Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

8 П ослухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

9 в они бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

10 М ій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

11 Я кщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

12 ж ивих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

13 М и знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

14 Ж еребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

15 с ину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

16 б о біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

17 Б ож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

18 т о вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

19 Т акі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

20 К личе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

21 н а шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

22 Д оки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

23 З верніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

24 Б о кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

26 Т ож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

27 К оли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

28 т оді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

29 з а те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

30 н е хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

32 б о відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!