1 З віщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,

2 Я кою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.

3 Б о я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,

4 і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,

5 і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.

6 А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.

7 П отому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.

8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.

9 Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.

10 Т а благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.

11 Т ож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

12 К оли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?

13 Я к немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!

14 о ли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

15 М и знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

16 Б о як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

17 К оли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,

18 т оді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!

19 К оли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!

20 Т а нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.

21 С мерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.

22 Б о так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

23 к ожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.

24 А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.

25 Б о належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!

26 Я к ворог останній смерть знищиться,

27 б о під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.

28 А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.

29 Б о що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?

30 Д ля чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?

31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.

32 К оли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...

33 Н е дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!

34 П ротверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!

35 А ле дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?

36 Н ерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.

37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,

38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.

39 Н е кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.

40 Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.

41 І нша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!

42 Т ак само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,

43 с іється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,

44 с іється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

45 Т ак і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.

46 Т а не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

47 П ерша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.

48 Я кий земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

49 І , як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.

50 І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

51 О сь кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,

52 р аптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...

53 М усить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

54 А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!

55 Д е, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?

56 Ж ало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.

57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.

58 О тож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!