1 З віщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,

And now let me remind you, brethren, of the Gospel (the glad tidings of salvation) which I proclaimed to you, which you welcomed and accepted and upon which your faith rests,

2 Я кою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.

And by which you are saved, if you hold fast and keep firmly what I preached to you, unless you believed at first without effect and all for nothing.

3 Б о я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,

For I passed on to you first of all what I also had received, that Christ (the Messiah, the Anointed One) died for our sins in accordance with the Scriptures,

4 і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,

That He was buried, that He arose on the third day as the Scriptures foretold,

5 і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.

And that He appeared to Cephas (Peter), then to the Twelve.

6 А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.

Then later He showed Himself to more than five hundred brethren at one time, the majority of whom are still alive, but some have fallen asleep.

7 П отому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.

Afterward He was seen by James, then by all the apostles (the special messengers),

8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.

And last of all He appeared to me also, as to one prematurely and born dead '> no better than an unperfected fetus among living men].

9 Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.

For I am the least of the apostles, who am not fit or deserving to be called an apostle, because I once wronged and pursued and molested the church of God.

10 Т а благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.

But by the grace (the unmerited favor and blessing) of God I am what I am, and His grace toward me was not for nothing (fruitless and without effect). In fact, I worked harder than all of them, though it was not really I, but the grace (the unmerited favor and blessing) of God which was with me.

11 Т ож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

So, whether then it was I or they, this is what we preach and this is what you believed.

12 К оли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?

But now if Christ (the Messiah) is preached as raised from the dead, how is it that some of you say that there is no resurrection of the dead?

13 Я к немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!

But if there is no resurrection of the dead, then Christ has not risen;

14 о ли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

And if Christ has not risen, then our preaching is in vain and your faith is devoid of truth and is fruitless (without effect, empty, imaginary, and unfounded).

15 М и знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

We are even discovered to be misrepresenting God, for we testified of Him that He raised Christ, Whom He did not raise in case it is true that the dead are not raised.

16 Б о як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

For if the dead are not raised, then Christ has not been raised;

17 К оли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,

And if Christ has not been raised, your faith is mere delusion, and you are still in your sins;

18 т оді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!

And further, those who have died in '> spiritual fellowship and union with] Christ have perished (are lost)!

19 К оли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!

If we who are in Christ have hope only in this life and that is all, then we are of all people most miserable and to be pitied.

20 Т а нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.

But the fact is that Christ (the Messiah) has been raised from the dead, and He became the firstfruits of those who have fallen asleep.

21 С мерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.

For since through a man that death also through a Man that the resurrection of the dead.

22 Б о так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

For just as '> union of nature] in Adam all people die, so also '> union of nature] shall all in Christ be made alive.

23 к ожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.

But each in his own rank and turn: Christ (the Messiah) the firstfruits, then those who are Christ’s at His coming.

24 А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.

After that comes the end (the completion), when He delivers over the kingdom to God the Father after rendering inoperative and abolishing every rule and every authority and power.

25 Б о належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!

For must be King and reign until He has put all enemies under His feet.

26 Я к ворог останній смерть знищиться,

The last enemy to be subdued and abolished is death.

27 б о під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.

For He has put all things in subjection under His feet. But when it says, All things are put in subjection, it is evident that He is excepted Who does the subjecting of all things to Him.

28 А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.

However, when everything is subjected to Him, then the Son Himself will also subject Himself to Who put all things under Him, so that God may be all in all.

29 Б о що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?

Otherwise, what do people mean by being baptized in behalf of the dead? If the dead are not raised at all, why are people baptized for them?

30 Д ля чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?

why do I live in peril every hour?

31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.

by the pride which I have in you in '> fellowship and union with] Christ Jesus our Lord, that I die daily.

32 К оли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...

What do I gain if, merely from the human point of view, I fought with beasts at Ephesus? If the dead are not raised, let us eat and drink, for tomorrow we will be dead.

33 Н е дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!

Do not be so deceived and misled! Evil companionships (communion, associations) corrupt and deprave good manners and morals and character.

34 П ротверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!

Awake '> from your drunken stupor and return] to sober sense and your right minds, and sin no more. For some of you have not the knowledge of God. I say this to your shame.

35 А ле дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?

But someone will say, How can the dead be raised? With what body will they come forth?

36 Н ерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.

You foolish man! Every time you plant seed, you sow something that does not come to life unless it dies first.

37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,

Nor is the seed you sow then the body which it is going to have, but it is a naked kernel, perhaps of wheat or some of the rest of the grains.

38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.

But God gives to it the body that He plans and sees fit, and to each kind of seed a body of its own.

39 Н е кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.

For all flesh is not the same, but there is one kind for humans, another for beasts, another for birds, and another for fish.

40 Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.

There are heavenly bodies (sun, moon, and stars) and there are earthly bodies (men, animals, and plants), but the beauty and glory of the heavenly bodies is of one kind, while the beauty and glory of earthly bodies is a different kind.

41 І нша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!

The sun is glorious in one way, the moon is glorious in another way, and the stars are glorious in their own way; for one star differs from and surpasses another in its beauty and brilliance.

42 Т ак само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,

So it is with the resurrection of the dead. that is sown is perishable and decays, but that is resurrected is imperishable (immune to decay, immortal).

43 с іється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,

It is sown in dishonor and humiliation; it is raised in honor and glory. It is sown in infirmity and weakness; it is resurrected in strength and endued with power.

44 с іється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

It is sown a natural (physical) body; it is raised a supernatural (a spiritual) body. there is a physical body, there is also a spiritual body.

45 Т ак і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.

Thus it is written, The first man Adam became a living being (an individual personality); the last Adam (Christ) became a life-giving Spirit.

46 Т а не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

But it is not the spiritual life which came first, but the physical and then the spiritual.

47 П ерша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.

The first man from out of earth, made of dust (earthly-minded); the second Man the Lord from out of heaven.

48 Я кий земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

Now those who are made of the dust are like him who was first made of the dust (earthly-minded); and as is from heaven, so also who are of heaven (heavenly-minded).

49 І , як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.

And just as we have borne the image of dust, so shall we and so let us also bear the image of heaven.

50 І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

But I tell you this, brethren, flesh and blood cannot inherit or share in the kingdom of God; nor does the perishable (that which is decaying) inherit or share in the imperishable (the immortal).

51 О сь кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,

Take notice! I tell you a mystery (a secret truth, an event decreed by the hidden purpose or counsel of God). We shall not all fall asleep, but we shall all be changed (transformed)

52 р аптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...

In a moment, in the twinkling of an eye, at the last trumpet call. For a trumpet will sound, and the dead will be raised imperishable (free and immune from decay), and we shall be changed (transformed).

53 М усить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

For this perishable must put on the imperishable, and this mortal must put on immortality (freedom from death).

54 А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!

And when this perishable puts on the imperishable and this that was capable of dying puts on freedom from death, then shall be fulfilled the Scripture that says, Death is swallowed up (utterly vanquished forever) in and unto victory.

55 Д е, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?

O death, where is your victory? O death, where is your sting?

56 Ж ало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.

Now sin is the sting of death, and sin exercises its power through the Law.

57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.

But thanks be to God, Who gives us the victory through our Lord Jesus Christ.

58 О тож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!

Therefore, my beloved brethren, be firm (steadfast), immovable, always abounding in the work of the Lord, knowing and being continually aware that your labor in the Lord is not futile.