1 О т тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.

So then Pilate took Jesus and scourged (flogged, whipped) Him.

2 В ояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,

And the soldiers, having twisted together a crown of thorns, put it on His head, and threw a purple cloak around Him.

3 і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його...

And they kept coming to Him and saying, Hail, King of the Jews! And they struck Him with the palms of their hands.

4 Т оді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу.

Then Pilate went out again and said to them, See, I bring Him out to you, so that you may know that I find no fault (crime, cause for accusation) in Him.

5 І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік!

So Jesus came out wearing the thorny crown and purple cloak, and Pilate said to them, See, the Man!

6 Я к зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!

When the chief priests and attendants (guards) saw Him, they cried out, Crucify Him! Crucify Him! Pilate said to them, Take Him yourselves and crucify Him, for I find no fault (crime) in Him.

7 В ідказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!

The Jews answered him, We have a law, and according to that law He should die, because He has claimed and made Himself out to be the Son of God.

8 Я к зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,

So, when Pilate heard this said, he was more alarmed and awestricken and afraid than before.

9 і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав.

He went into the judgment hall again and said to Jesus, Where are You from? But Jesus did not answer him.

10 І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?

So Pilate said to Him, Will You not speak to me? Do You not know that I have power (authority) to release You and I have power to crucify You?

11 І сус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав...

Jesus answered, You would not have any power or authority whatsoever against (over) Me if it were not given you from above. For this reason the sin and guilt of the one who delivered Me over to you is greater.

12 П ісля цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві.

Upon this, Pilate wanted (sought, was anxious) to release Him, but the Jews kept shrieking, If you release this Man, you are no friend of Caesar! Anybody who makes himself a king sets himself up against Caesar!

13 Я к зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата.

Hearing this, Pilate brought Jesus out and sat down on the judgment seat at a place called the Pavement —in Hebrew, Gabbatha.

14 Б ув то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар!

Now it was the day of Preparation for the Passover, and it was about the sixth hour (about twelve o’clock noon). He said to the Jews, See, your King!

15 Т а вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!

But they shouted, Away with Him! Away with Him! Crucify Him! Pilate said to them, Crucify your King? The chief priests answered, We have no king but Caesar!

16 О сь тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели...

Then he delivered Him over to them to be crucified.

17 І , нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа.

And they took Jesus and led away; so He went out, bearing His own cross, to the spot called The Place of the Skull—in Hebrew it is called Golgotha.

18 Т ам Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині.

There they crucified Him, and with Him two others—one on either side and Jesus between them.

19 А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський.

And Pilate also wrote a title (an inscription on a placard) and put it on the cross. And the writing was: Jesus the Nazarene, the King of the Jews.

20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.

And many of the Jews read this title, for the place where Jesus was crucified was near the city, and it was written in Hebrew, in Latin, in Greek.

21 Т ож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський.

Then the chief priests of the Jews said to Pilate, Do not write, The King of the Jews, but, He said, I am King of the Jews.

22 П илат відповів: Що я написав написав!

Pilate replied, What I have written, I have written.

23 Р озп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.

Then the soldiers, when they had crucified Jesus, took His garments and made four parts, one share for each soldier, and also the tunic (the long shirtlike undergarment). But the tunic was seamless, woven from the top throughout.

24 Т ож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили...

So they said to one another, Let us not tear it, but let us cast lots to decide whose it shall be. This was to fulfill the Scripture, They parted My garments among them, and for My clothing they cast lots. So the soldiers did these things.

25 П ід хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.

But by the cross of Jesus stood His mother, His mother’s sister, Mary the of Clopas, and Mary Magdalene.

26 Я к побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!

So Jesus, seeing His mother there, and the disciple whom He loved standing near, said to His mother, '> Dear] woman, See, your son!

27 П отім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.

Then He said to the disciple, See, your mother! And from that hour, the disciple took her into his own.

28 П отім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!

After this, Jesus, knowing that all was now finished (ended), said in fulfillment of the Scripture, I thirst.

29 Т ут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.

A vessel (jar) full of sour wine (vinegar) was placed there, so they put a sponge soaked in the sour wine on hyssop, and held it to mouth.

30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...

When Jesus had received the sour wine, He said, It is finished! And He bowed His head and gave up His spirit.

31 Б ув же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.

Since it was the day of Preparation, in order to prevent the bodies from hanging on the cross on the Sabbath—for that Sabbath was a very solemn and important one—the Jews requested Pilate to have the legs broken and the bodies taken away.

32 Т ож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.

So the soldiers came and broke the legs of the first one, and of the other who had been crucified with Him.

33 К оли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,

But when they came to Jesus and they saw that He was already dead, they did not break His legs.

34 т а один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.

But one of the soldiers pierced His side with a spear, and immediately blood and water came (flowed) out.

35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.

And he who saw it (the eyewitness) gives this evidence, and his testimony is true; and he knows that he tells the truth, that you may believe also.

36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!

For these things took place, that the Scripture might be fulfilled (verified, carried out), Not one of His bones shall be broken;

37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.

And again another Scripture says, They shall look on Him Whom they have pierced.

38 П отім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.

And after this, Joseph of Arimathea—a disciple of Jesus, but secretly for fear of the Jews—asked Pilate to let him take away the body of Jesus. And Pilate granted him permission. So he came and took away His body.

39 П рибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.

And Nicodemus also, who first had come to Jesus by night, came bringing a mixture of myrrh and aloes, about a hundred pounds.

40 О тож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.

So they took Jesus’ body and bound it in linen cloths with the spices (aromatics), as is the Jews’ customary way to prepare for burial.

41 Н а тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.

Now there was a garden in the place where He was crucified, and in the garden a new tomb, in which no one had ever been laid.

42 Т ож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.

So there, because of the Jewish day of Preparation since the tomb was near by, they laid Jesus.