1 А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.

Now the sons of Reuben and of Gad had a very great multitude of cattle, and they saw the land of Jazer and the land of Gilead, and behold, the place was suitable for cattle.

2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

So the sons of Gad and of Reuben came and said to Moses, Eleazar the priest, and the leaders of the congregation,

3 А торот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,

Ataroth, Dibon, Jazer, Nimrah, Heshbon, Elealeh, Sebam, Nebo, and Beon,

4 т а земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.

The land the Lord smote before the congregation of Israel, is a land for cattle, and your servants have cattle.

5 І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!

And they said, If we have found favor in your sight, let this land be given to your servants for a possession. Do not take us over the Jordan.

6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?

And Moses said to the sons of Gad and of Reuben, Shall your brethren go to war while you sit here?

7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?

Why do you discourage the hearts of the Israelites from going over into the land which the Lord has given them?

8 Т ак зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.

Thus your fathers did when I sent them from Kadesh-barnea to see the land!

9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.

For when they went up to the Valley of Eshcol and saw the land, they discouraged the hearts of the Israelites from going into the land the Lord had given them.

10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

And the Lord’s anger was kindled on that day and He swore, saying,

11 П оправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

Surely none of the men who came up out of Egypt, from twenty years old and upward, shall see the land which I swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob, because they have not wholly followed Me—

12 о крім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.

Except Caleb son of Jephunneh the Kenizzite and Joshua son of Nun, for they have wholly followed the Lord.

13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.

And the Lord’s anger was kindled against Israel and He made them wander in the wilderness for forty years, until all the generation that had done evil in the sight of the Lord was consumed.

14 А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.

And behold, you are risen up in your fathers’ stead, a brood of sinful men, to increase still more the fierce anger of the Lord against Israel.

15 Б о як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.

For if you turn from following Him, He will again abandon them in the wilderness, and you will destroy all this people.

16 А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,

But they came near to him and said, We will build sheepfolds here for our flocks and walled settlements for our little ones.

17 а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.

But we will be armed and ready to go before the Israelites until we have brought them to their place. Our little ones shall dwell in the fortified settlements because of the people of the land.

18 М и не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.

We will not return to our homes until the Israelites have inherited every man his inheritance.

19 Б о ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.

For we will not inherit with them on the side of the Jordan and beyond, because our inheritance is fallen to us on this side of the Jordan eastward.

20 І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,

Moses replied, If you will do as you say, going armed before the Lord to war,

21 і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

And every armed man of you will pass over the Jordan before the Lord until He has driven out His enemies before Him

22 т о буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.

And the land is subdued before the Lord, then afterward you shall return and be guiltless before the Lord and before Israel, and this land shall be your possession before the Lord.

23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

But if you will not do so, behold, you have sinned against the Lord; and be sure your sin will find you out.

24 П обудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.

Build settlements for your little ones, and folds for your sheep, and do that of which you have spoken.

25 І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.

And the sons of Gad and of Reuben said to Moses, Your servants will do as my lord commands.

26 Д іти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.

Our little ones, our wives, our flocks, and all our cattle shall be there in the cities of Gilead.

27 А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.

But your servants will pass over, every man armed for war, before the Lord to battle, as my lord says.

28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.

So Moses gave command concerning them to Eleazar the priest and Joshua son of Nun and the heads of the fathers’ houses of the tribes of Israel.

29 І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

And Moses said to them, If the sons of Gad and Reuben will pass with you over the Jordan, every man armed to battle before the Lord, and the land shall be subdued before you, then you shall give them the land of Gilead for a possession.

30 А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.

But if they will not pass over with you armed, they shall have possessions among you in the land of Canaan.

31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.

The sons of Gad and Reuben answered, As the Lord has said to your servants, so will we do.

32 М и перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.

We will pass over armed before the Lord into the land of Canaan, that the possession of our inheritance on this side of the Jordan may be ours.

33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.

Moses gave to them, to the sons of Gad and of Reuben and to half the tribe of Manasseh son of Joseph, the kingdom of Sihon king of the Amorites and the kingdom of Og king of Bashan—the land with its cities and their territories, even the cities round about the country.

34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

And the sons of Gad built Dibon, Ataroth, Aroer,

35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

Atroth-shophan, Jazer, Jogbehah,

36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.

Beth-nimrah, and Beth-haran, fortified cities, and folds for sheep.

37 У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

And the sons of Reuben built Heshbon, Elealeh, Kiriathaim,

38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.

Nebo, and Baal-meon—their names were to be changed—and Shibmah; and they gave other names to the cities they built.

39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.

And the sons of Machir son of Manasseh went to Gilead and took it and dispossessed the Amorites who were in it.

40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

And Moses gave Gilead to Machir son of Manasseh, and he settled in it.

41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.

Jair son of Manasseh took their villages and called them Havvoth-jair.

42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.

And Nobah took Kenath and its villages and called it Nobah after his own name.