1 С лухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!

Give ear, O heavens, and I will speak; and let the earth hear the words of my mouth.

2 Н ехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.

My message shall drop as the rain, my speech shall distil as the dew, as the light rain upon the tender grass, and as the showers upon the herb.

3 Я к буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

For I will proclaim the name of the Lord. Concede and ascribe greatness to our God.

4 В ін Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.

He is the Rock, His work is perfect, for all His ways are law and justice. A God of faithfulness without breach or deviation, just and right is He.

5 З іпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.

They have spoiled themselves. They are not sons to Him, and that is their blemish—a perverse and crooked generation!

6 Ч и тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

Do you thus repay the Lord, you foolish and senseless people? Is not He your Father Who acquired you for His own, Who made and established you ?

7 П ам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.

Remember the days of old; consider the years of many generations. Ask your father and he will show you, your elders, and they will tell you.

8 Я к Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.

When the Most High gave to the nations their inheritance, when He separated the children of men, He set the bounds of the peoples according to the number of the Israelites.

9 Б о частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.

For the Lord’s portion is His people; Jacob (Israel) is the lot of His inheritance.

10 З найшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.

He found him in a desert land, in the howling void of the wilderness; He kept circling around him, He scanned him, He kept him as the pupil of His eye.

11 Я к гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,

As an eagle that stirs up her nest, that flutters over her young, He spread abroad His wings and He took them, He bore them on His pinions.

12 т ак Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.

So the Lord alone led him; there was no foreign god with Him.

13 В ін його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,

He made Israel ride on the high places of the earth, and he ate the increase of the field; and He made him suck honey out of the rock and oil out of the flinty rock,

14 м аслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.

Butter and curds of the herd and milk of the flock, with fat of lambs, and rams of the breed of Bashan, and he-goats, with the finest of the wheat; and you drank wine of the blood of the grape.

15 І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.

But Jeshurun (Israel) grew fat and kicked. You became fat, you grew thick, you were gorged and sleek! Then he forsook God Who made him and forsook and despised the Rock of his salvation.

16 Ч ужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.

They provoked Him to jealousy with strange gods, with abominations they provoked Him to anger.

17 В они демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!

They sacrificed to demons, not to God—to gods whom they knew not, to new gods lately come up, whom your fathers never knew or feared.

18 З абуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

Of the Rock Who bore you you were unmindful; you forgot the God Who travailed in your birth.

19 І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх,

And the Lord saw it and He spurned and rejected them, out of indignation with His sons and His daughters.

20 т а й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.

And He said, I will hide My face from them, I will see what their end will be; for they are a perverse generation, children in whom is no faithfulness.

21 Р оздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.

They have moved Me to jealousy with what is not God; they have angered Me with their idols. So I will move them to jealousy with those who are not a people; I will anger them with a foolish nation.

22 Б о був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.

For a fire is kindled by My anger, and it burns to the depths of Sheol, devours the earth with its increase, and sets on fire the foundations of the mountains.

23 Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.

And I will heap evils upon them; I will spend My arrows upon them.

24 Б удуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.

They shall be wasted with hunger and devoured with burning heat and poisonous pestilence; and the teeth of beasts will I send against them, with the poison of crawling things of the dust.

25 Н адворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.

From without the sword shall bereave, and in the chambers shall be terror, destroying both young man and virgin, the sucking child with the man of gray hairs.

26 Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять,

I said, I would scatter them afar and I would have made the remembrance of them to cease from among men,

27 т а це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.

Had I not feared the provocation of the foe, lest their enemies misconstrue it and lest they should say, Our own hand has prevailed; all this was not the work of the Lord.

28 Б о вони люд безрадний, і нема в них розумування.

For they are a nation void of counsel, and there is no understanding in them.

29 К оли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій.

O that they were wise and would see through this to their ultimate fate!

30 Я к може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?

How could one have chased a thousand, and two put ten thousand to flight, except their Rock had sold them, and the Lord had delivered them up?

31 Н е така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги.

For their rock is not like our Rock, even our enemies themselves judge this.

32 Б о їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них,

For their vine comes from the vine of Sodom and from the fields of Gomorrah; their grapes are grapes of gall, their clusters are bitter.

33 в ино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь!

Their wine is the venom of serpents, and the pitiless poison of vipers.

34 Ч и замкнене в Мене не це, у скарбницях Моїх запечатане?

Is not this laid up in store with Me, sealed up in My treasuries?

35 М оя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.

Vengeance is Mine, and recompense, in the time when their foot shall slide; for the day of their disaster is at hand and their doom comes speedily.

36 Б о розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного.

For the Lord will revoke sentence for His people and relent for His servants’ sake when He sees that their power is gone and none remains, whether bond or free.

37 І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,

And He will say, Where are their gods, the rock in which they took refuge,

38 щ о їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

Who ate the fat of their sacrifices and drank the wine of their drink offering? Let them rise up and help you, let them be your protection!

39 П обачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

See now that I, I am He, and there is no god beside Me; I kill and I make alive, I wound and I heal, and there is none who can deliver out of My hand.

40 Б о до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий!

For I lift up My hand to heaven and swear, As I live forever,

41 П оправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу.

If I whet My lightning sword and My hand takes hold on judgment, I will wreak vengeance on My foes and recompense those who hate Me.

42 Я стріли Свої понапоюю кров'ю, а Мій меч поїдатиме м'ясо, кров'ю забитого й бранця, головами кучматими ворога.

I will make My arrows drunk with blood, and My sword shall devour flesh, with the blood of the slain and the captives, from the long-haired heads of the foe.

43 Р адійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ.

Rejoice His people, O you nations, for He avenges the blood of His servants, and vengeance He inflicts on His foes and clears guilt from the land of His people.

44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова цієї пісні до ушей народу, він та Ісус, син Навинів.

And Moses came and spoke all the words of this song in the ears of the people, he and Hoshea (Joshua) son of Nun.

45 А коли Мойсей скінчив промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,

And when Moses had finished speaking all these words to all Israel,

46 т о сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.

He said to them, Set your hearts on all the words which I command you this day, that you may command them to your children, that they may be watchful to do all the words of this law.

47 Б о це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

For it is not an empty and worthless trifle for you; it is your life. By it you shall live long in the land which you are going over the Jordan to possess.

48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:

And the Lord said to Moses that same day,

49 В ийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.

Get up into this mountain of the Abarim, Mount Nebo, which is in the land of Moab, opposite Jericho, and look at the land of Canaan which I give to the Israelites for a possession.

50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,

And die on the mountain which you ascend and be gathered to your people, as Aaron your brother died on Mount Hor and was gathered to his people,

51 з а те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів.

Because you broke faith with Me in the midst of the Israelites at the waters of Meribah-kadesh in the Wilderness of Zin and because you did not set Me apart as holy in the midst of the Israelites.

52 Б о знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам.

For you shall see the land opposite you at a distance, but you shall not go there, into the land which I give the Israelites.