1 І сталося, як усі аморейські царі, що по той бік Йордану на захід, і всі ханаанські царі, що над морем, почули, що Господь висушив був воду Йордану перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо страху перед Ізраїлевими синами.

When all the kings of the Amorites who were beyond the Jordan to the west and all the kings of the Canaanites who were by the sea heard that the Lord had dried up the waters of the Jordan before the Israelites until we had crossed over, their hearts melted and there was no spirit in them any more because of the Israelites.

2 Т ого часу сказав Господь до Ісуса: Нароби собі камінних ножів, і пообрізуй Ізраїлевих синів знову, другий раз.

At that time the Lord said to Joshua, Make knives of flint and circumcise the Israelites as before.

3 І наробив собі Ісус камінних ножів, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.

So Joshua made knives of flint and circumcised the sons of Israel at Gibeath-haaraloth.

4 А оце та причина, чому Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.

And this is the reason Joshua circumcised them: all the males of the people who came out of Egypt, all the men of war, had died in the wilderness on the way after they came out of Egypt.

5 Б о був обрізаний увесь народ, що виходив, а всього народу, що народився в пустині в дорозі по виході з Єгипту, не обрізували.

Though all the people who came out were circumcised, yet all the people who were born in the wilderness on the way after Israel came out of Egypt had not been circumcised.

6 Б о сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того Краю, що Господь заприсягнув був їхнім батькам дати їм Край, який тече молоком та медом.

For the Israelites walked forty years in the wilderness till all who were men of war who came out of Egypt perished, because they did not hearken to the voice of the Lord; to them the Lord swore that He would not let them see the land which the Lord swore to their fathers to give us, a land flowing with milk and honey.

7 А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.

So it was their uncircumcised children whom He raised up in their stead whom Joshua circumcised, because the rite had not been performed on the way.

8 І сталося, як увесь народ закінчив обрізуватися, то вони осіли в таборі на своїх місцях аж до видужання.

When they finished circumcising all the males of the nation, they remained in their places in the camp till they were healed.

9 І сказав Господь до Ісуса: Сьогодні Я зняв з вас єгипетську ганьбу. І назвав те місце ім'ям: Ґілґал, і так є аж до цього дня.

And the Lord said to Joshua, This day have I rolled away the reproach of Egypt from you. So the name of the place is called Gilgal to this day.

10 І таборували Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і справили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихонських степах.

And the Israelites encamped in Gilgal; and they kept the Passover on the fourteenth day of the month at evening in the plains of Jericho.

11 А назавтра по Пасці їли вони того самого дня з урожаю того Краю, опрісноки та пражене.

And on that same day they ate the produce of the land: unleavened cakes and parched grain.

12 І перестала падати манна з другого дня, як вони їли з урожаю того Краю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, і їли вони того року з урожаю ханаанського Краю.

And the manna ceased on the day after they ate of the produce of the land; and the Israelites had manna no more, but they ate of the fruit of the land of Canaan that year.

13 І сталося, коли Ісус був при Єрихоні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а витягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому: Чи ти наш, чи наших ворогів?

When Joshua was by Jericho, he looked up, and behold, a Man stood near him with His drawn sword in His hand. And Joshua went to Him and said to Him, Are you for us or for our adversaries?

14 А той відказав: Ні, бо я вождь Господнього війська, тепер я прийшов. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав йому: Що говорить мій пан своєму рабові?

And He said, No, but as Prince of the Lord’s host have I now come. And Joshua fell on his face to the earth and worshiped, and said to Him, What says my Lord to His servant?

15 І сказав вождь Господнього війська до Ісуса: Скинь взуття своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно! І зробив Ісус так.

And the Prince of the Lord’s host said to Joshua, Loose your shoes from off your feet, for the place where you stand is holy. And Joshua did so.