1 І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.

And Jesus said to them, Truly and solemnly I say to you, there are some standing here who will in no way taste death before they see the kingdom of God come in power.

2 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.

Six days after this, Jesus took with Him Peter and James and John and led them up on a high mountain apart by themselves. And He was transfigured before them and became resplendent with divine brightness.

3 І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!

And His garments became glistening, intensely white, as no fuller (cloth dresser, launderer) on earth could bleach them.

4 І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.

And Elijah appeared to them, accompanied by Moses, and they were holding conversation with Jesus.

5 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...

And Peter took up the conversation, saying, Master, it is good and suitable and beautiful for us to be here. Let us make three booths (tents)—one for You and one for Moses and one for Elijah.

6 Б о не знав, що казати, бо були перелякані.

For he did not know what to say, for they were in a violent fright ( aghast with dread).

7 Т а хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

And a cloud threw a shadow upon them, and a voice came out of the cloud, saying, This is My Son, the '> most dearworthy] Beloved One. Be constantly listening to and obeying Him!

8 І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.

And looking around, they suddenly no longer saw anyone with them except Jesus only.

9 А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.

And as they were coming back down the mountain, He admonished and expressly ordered them to tell no one what they had seen until the Son of Man should rise from among the dead.

10 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.

So they carefully and faithfully kept the matter to themselves, questioning and disputing with one another about what rising from among the dead meant.

11 І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?

And they asked Him, Why do the scribes say that it is necessary for Elijah to come first?

12 А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?

And He said to them, Elijah, it is true, does come first to restore all things and set them to rights. And how is it written of the Son of Man that He will suffer many things and be utterly despised and be treated with contempt and rejected?

13 А ле вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...

But I tell you that Elijah has already come, and did to him whatever they desired, as it is written of him.

14 А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.

And when they came to the disciples, they saw a great crowd around them and scribes questioning and disputing with them.

15 І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.

And immediately all the crowd, when they saw Jesus '> returning from the holy mount, His face and person yet glistening], they were greatly amazed and ran up to Him greeted Him.

16 І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?

And He asked them, About what are you questioning and discussing with them?

17 І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.

And one of the throng replied to Him, Teacher, I brought my son to You, for he has a dumb spirit.

18 А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.

And wherever it lays hold of him, it dashes him down and convulses him, and he foams and grinds his teeth, and he '> falls into a motionless stupor and] is wasting away. And I asked Your disciples to drive it out, and they were not able.

19 А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!

And He answered them, O unbelieving generation! How long shall I with you? How long am I to bear with you? Bring him to Me.

20 І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...

So they brought to Him, and when the spirit saw Him, at once it completely convulsed the boy, and he fell to the ground and kept rolling about, foaming.

21 І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.

And asked his father, How long has he had this? And he answered, From the time he was a little boy.

22 І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!

And it has often thrown him both into fire and into water, intending to kill him. But if You can do anything, do have pity on us and help us.

23 І сус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!

And Jesus said,, If You can do anything? all things can be (are possible) to him who believes!

24 З араз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!

At once the father of the boy gave '> eager, piercing, inarticulate] cry with tears, and he said, Lord, I believe! help my weakness of faith!

25 А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!

But when Jesus noticed that a crowd came running together, He rebuked the unclean spirit, saying to it, You dumb and deaf spirit, I charge you to come out of him and never go into him again.

26 І , закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...

And after giving a shriek of anguish and convulsing him terribly, it came out; and the boy lay like a corpse, so that many of them said, He is dead.

27 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.

But Jesus took '> a strong grip of] his hand and began lifting him up, and he stood.

28 К оли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?

And when He had gone indoors, His disciples asked Him privately, Why could not we drive it out?

29 А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.

And He replied to them, This kind cannot be driven out by anything but prayer and fasting.

30 І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.

They went on from there and passed along through Galilee. And He did not wish to have anyone know it,

31 Б о Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!

For He was teaching His disciples. He said to them, The Son of Man is being delivered into the hands of men, and they will put Him to death; and when He has been killed, after three days He will rise '> from death].

32 В они ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.

But they did not comprehend what He was saying, and they were afraid to ask Him.

33 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?

And they arrived at Capernaum; and when in the house, He asked them, What were you discussing and arguing about on the road?

34 І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.

But they kept still, for on the road they had discussed and disputed with one another as to who was the greatest.

35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!

And He sat down and called the Twelve, and He said to them, If anyone desires to be first, he must be last of all, and servant of all.

36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

And He took a little child and put him in the center of their group; and taking him in arms, He said to them,

37 К оли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!

Whoever in My name and for My sake accepts and receives and welcomes one such child also accepts and receives and welcomes Me; and whoever so receives Me receives not only Me but Him Who sent Me.

38 О бізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.

John said to Him, Teacher, we saw a man who does not follow along with us driving out demons in Your name, and we forbade him to do it, because he is not one of our band.

39 А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.

But Jesus said, Do not restrain or hinder or forbid him; for no one who does a mighty work in My name will soon afterward be able to speak evil of Me.

40 Х то бо не супроти нас, той за нас!

For he who is not against us is for us.

41 І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!

For I tell you truly, whoever gives you a cup of water to drink because you belong to and bear the name of Christ will by no means fail to get his reward.

42 Х то ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!

And whoever causes one of these little ones (these believers) who acknowledge and cleave to Me to stumble and sin, it would be better (more profitable and wholesome) for him if a millstone were hung about his neck, and he were thrown into the sea.

43 І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,

And if your hand puts a stumbling block before you and causes you to sin, cut it off! It is more profitable and wholesome for you to go into life '> that is really worthwhile] maimed than with two hands to go to hell (Gehenna),

44 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

Where their worm does not die, and the fire is not put out.

45 І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,

And if your foot is a cause of stumbling and sin to you, cut it off! It is more profitable and wholesome for you to enter into life crippled than, having two feet, to be cast into hell (Gehenna).

46 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

Where their worm does not die, and the fire is not put out.

47 І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,

And if your eye causes you to stumble and sin, pluck it out! It is more profitable and wholesome for you to enter the kingdom of God with one eye than with two eyes to be thrown into hell (Gehenna),

48 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!

Where their worm '> which preys on the inhabitants and is a symbol of the wounds inflicted on the man himself by his sins] does not die, and the fire is not put out.

49 Б о посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.

For everyone shall be salted with fire.

50 С іль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!

Salt is good (beneficial), but if salt has lost its saltness, how will you restore it? Have salt within yourselves, and be at peace and live in harmony with one another.